Особливості комунікативної взаємодії піаніста-концертмейстера та викладача хореографії у класі класичного танцю

Наукова новизна статті полягає в узагальненні педагогічних та виконавських аспектів в умовах практичної діяльності концертмейстера; формування навиків концертмейстерської діяльності як складової фортепіанної підготовки фахівця у класі класичної хореографії; з’ясуванні функціональних зв’язків в тандемі викладач-хореограф – піаніст-концертмейстер; визначення рівня їх педагогічних та виконавських впливів і бар’єрів у музично-творчій комунікативній взаємодії. Доведено, що комунікативна взаємодія концертмейстера та викладача хореографії у класі класичного танцю – один з найскладніших художньо-інтелектуальних процесів у виконавському мистецтві, в результаті якої досягаються мистецькі академічні завдання в умовах естетичного виховання підростаючого покоління вихованців засобами просторово-класичної пластичної дії.

Научная новизна статьи заключается в обобщении педагогических и исполнительских аспектов в условиях практической деятельности концертмейстера; формирования навыков концертмейстерской деятельности как составной фортепианной подготовки специалиста в классе классической хореографии; выяснении функциональных связей в тандеме преподаватель-хореограф – пианист-концертмейстер; определение уровня их педагогических и исполнительских влияний и барьеров в музыкально-творческом коммуникативном взаимодействии. Доказано, что коммуникативное взаимодействие концертмейстера и преподавателя хореографии в классе классического танца – один из самых сложных художественно-интеллектуальных процессов в исполнительском искусстве, в результате которой достигаются художественные академические задания в условиях эстетического воспитания подрастающего поколения воспитанников средствами пространственно-классического пластичного действия.

The aim of the article is to analyze the peculiarities patterns of of communicative interaction of an accompanyist and the teacher of choreography in the class of classical dance.
The scientific novelty is to summarize pedagogical and performance aspects in terms of practical activity of the concertmaster; formation of skills of concertmaster activity as a component of piano preparation of a specialist in the class of classical choreography; to find out the functional relationships in tandem teacher-choreographer and accompanyist; determining the level of their pedagogical and performance influences and barriers in the musical-creative communicative interaction.
The methodological basis is the cultural approach, from the standpoint of which the originality of culture has been widely regarded as the totality of all spiritual and material activities of human, both in separate historical periods and throughout the history of mankind as a whole; a personality oriented approach that aims to create a unique personality; system-holistic approach, the ideas of which were reflected in the structuring of content, interdisciplinary integrative links (solfeggio, music literature, rudiments of music, history of choreographic art, dance history, etc.), taking into account planning and implementation in each of the main directions of educational activity a whole set of educational and developmental tasks; activity approach aimed at the organization of intensive practical activity, because it is through his own activity that man learns science and culture, ways of knowing about the world around, shapes and improves personal qualities; comparative approach, which provides the process of humanization of education, enhancing its innovativeness, creativity, integrativeness, creates favourable conditions for professional self-development of the individual in the context of consideration of the general laws regarding the selection of the performing repertoire for the musical design of classes on classical choreography, their importance and relevance (students), their level of musical perception and development.
Conclusions. Communicative interaction of the concertmaster and the teacher of choreography in the class of classical dance is one of the most difficult artistic and intellectual institutions in the performing arts, as a result of which the artistic academic tasks are achieved in the conditions of aesthetic upbringing of the younger generation of pupils has been proved.