Українсько-польські театральні комунікації: деякі аспекти ретроспективи культурного діалогу

У статті представлено стислий екскурс українсько-польського культурного діалогу у контексті театральних практик. Аналіз окремих аспектів розвитку міжкультурної українсько-польської театральної комунікації є метою наукової розвідки.
Історико-компаративний, системний і культурологічний аналізи, ретроспекція й аналітико-синтетичне вивчення фактологічного матеріалу становлять методологічну основу дослідження. Застосування цих методів уможливлює краще виявлення сутності й особливостей трансформацій, які відбулися в міжкультурній театральній комунікації, на прикладі України та Польщі. Звернено увагу на найраніше відомі міжетнічні культурні контакти у сценічній діяльності. Цінним джерелом, яке підтверджує ці міжкультурні зв’язки, є українські інтермедії початку XVII ст. польського діяча вірменського походження Якуба Ґаватовича (Ґавата), котрий народився у багатонаціональному Львові. Зроблено спробу показати сприятливе підґрунтя розвитку польських театрів на етнічній території України. Натомість відповідного релевантного явища на території етнічної Польщі не виявлено. Запропоновано авторський погляд на окремі історико-культурні події українсько-польських театральних комунікацій, опрацьованих під час культурологічного дослідження, що становить новизну наукової роботи. Зроблено висновок, що в українсько-польському культурному діалозі помітний спектр театральних практик, які зумовлені географічним розташуванням, історичним буттям, у деяких аспектах подібним менталітетом цих етносів. Польський театр випереджає український у своєму розвиткові через різні об’єктивні соціально-політичні обставини, а дистанцію у комунікації спричиняє періодична суб’єктивна взаємна упередженість, пов’язана з історико-політичними подіями. У майбутньому буде зосереджено увагу на аналізі сучасного українсько-польського культурного діалогу у галузі театрального мистецтва. Це допоможе простежити тяглість цих взаємин і динаміку комунікацій.

This article concisely explores the Ukrainian-Polish cultural dialogue within the context of theatrical practices, aiming to analyze various aspects of intercultural Ukrainian-Polish theatrical communication development. The research methodology relies on historical-comparative, systemic, and culturological analyses and retrospective and analytic-synthetic examination of factual material. Applying these methods helps deepen the understanding of the essence and peculiarities of the transformations in intercultural theatrical communication, with a focus on Ukraine and Poland. The study highlights the earliest known interethnic cultural contacts in stage activities. A significant source that confirms these intercultural connections is the Ukrainian interludes from the early 17th century by Jakub Gawatowicz (Gawat), a Polish figure of Armenian descent born in the multinational city of Lviv. The article shows the favorable groundwork for developing Polish theaters in Ukraine’s ethnic territory. However, it does not find a corresponding phenomenon in the ethnic territory of Poland. The author presents a unique perspective on certain historical-cultural events in Ukrainian-Polish theatrical communications, processed during the culturological research, marking the novelty of this scientific work. The conclusion indicates that the Ukrainian-Polish cultural dialogue features a noticeable range of theatrical practices influenced by geographical location, historical existence, and, to some extent, a similar mentality among these ethnic groups. Polish theater has advanced Ukrainian theater in its development due to various objective socio-political circumstances, and the distance in communication results from periodic subjective mutual biases linked to historical-political events. Future research will analyze the contemporary cultural dialogue between Ukraine and Poland in theatrical arts. Such analysis will aid in tracing the continuity of these intercultural relations and the dynamics of their communications.