Аналізуються природа й обставини, умови та напрями сучасних
суспільних змін, зокрема, процеси,
які обумовлюють актуалізацію
інтелекту як стратегічного ресурсу розвитку цивілізації, а також
відповідні тенденції у розвитку
університетів як головних осередків освіти і науки; підкреслюється,
що, як центри новітнього знання і
зосередження інтелекту, університети не тільки не втрачають своєї
історично сформованої ролі, але й
посилюють її; зміни торкаються
не історичної місії університетів, а
конкретного змісту, форм організації та технологій навчання.
