Аналізуються природа й обставини, умови та напрями сучасних суспільних змін, зокрема, процеси, які обумовлюють актуалізацію інтелекту як стратегічного ресурсу розвитку цивілізації, а також відповідні тенденції у розвитку університетів як головних осередків освіти і науки; підкреслюється, що, як центри новітнього знання і зосередження інтелекту, університети не тільки не втрачають своєї історично сформованої ролі, але й посилюють її; зміни торкаються не історичної місії університетів, а конкретного змісту, форм організації та технологій навчання.
