Феномен толерантності : поліваріантність смислів

Розглянуто поліваріативний сенс толерантності. Проаналізовано
типологію толерантності запропоновану М. Уолцером та специфіку її
функціонування у сучасному світі. М. Уолцер пропонує розрізняти п’ять типів
толерантності: толерантність як покірність, байдужість, стоїцизм,
зацікавлення й ентузіазм. Кожен з цих п’яти підходів існує сьогодні паралельно
та кожен з них має свої недоліки та переваги. Толерантність як “покірливе
прийняття відмінностей заради дотримання миру” історично стосувалася
віротерпимості і забезпечує мінімальний рівень толерантності необхідний для
співіснування людей. Найсучасніший тип толерантності – “толерантність як
ентузіазм” є “продуктом епохи постмодерну” і пов’язаний з визнанням
цінності мультикультуралізму та плюралізму думок та вимагає не лише
ствердження права інших бути такими, якими вони є, але також і
припущенням можливої зміни власної ідентичності.

The article deals with the multivariate sense of tolerance. It seeks to analyze the
typology of tolerance proposed by M. Walzer and the specificity of its functioning in
the modern world. M. Walzer distinguishes five forms of tolerance: resignation,
indifference, stoical acceptance, curiosity and enthusiasm. Each of these five
approaches to tolerance exists today and each of them has its advantages and
disadvantages. Tolerance as “a resigned acceptance of difference for the sake of
peace” historically dealt with the tolerance to faith and provides a minimum level of
tolerance required for coexistence of people. The most modern type of tolerance –
“enthusiastic endorsement of difference” is “a product of the post–modern era”. It is associated with the recognition of the value of multiculturalism and pluralism and
requires not only supporting the right of others to be as they are, but also assumption
of the possible change of its own identity.

Рассмотрены поливариативный смысл толерантности. Проанализирована
типология толерантности предложенную М. Уолцером и специфика ее
функционирования в современном мире. М. Уолцер предлагает различать пять типов
толерантности: толерантность как покорность, равнодушие, стоицизм,
интерес и энтузиазм. Каждый из этих пяти подходов существует сегодня параллельно
и каждый из них имеет свои недостатки и преимущества. Толерантность как "смиренное
принятие различий ради соблюдения мира "исторически касалась
веротерпимости и обеспечивает минимальный уровень толерантности необходим для
сосуществования людей. Современный тип толерантности - "толерантность как
энтузиазм" является "продуктом эпохи постмодерна" и связан с признанием
ценности мультикультурализма и плюрализма мыслей и требует не только
утверждение права других быть такими, какие они есть, но также и
предположения возможного изменения собственной идентичности.