Соціальна напруженість: зміни в умовах війни

Стаття є аналізом змісту соціальної напруженості як характеристики стану суспільства та її динаміки в умовах війни. Окреслений феномен розглянуто як індикатор проблем у відносинах, комунікації між різними учасниками політичного і суспільного життя; як наслідок і реакцію суспільства та людини на вплив різних чинників, серед яких політичні, соціально-економічні, національні, культурні та інші. Акцентується увага на особливості прояву соціальної напруженості в умовах криз та війни. Вказано, що в українському суспільстві спостерігається нині нашарування цих умов, що викликає стан тривалої, «хронічної» соціальної напруженості. Війна кардинально змінила звичний соціальний і політичний порядок, вплинула на обмеженість реалізації функцій соціальних і політичних інститутів. Також згадані умови позначилися на психологічному стані як суспільства, так і окремих громадян, загострили почуття тривоги, страху, невизначеності тощо. Разом із цими почуттями, соціологічні дослідження фіксують в українців і почуття надії та оптимізму, які є не лише не втраченими, а є живильною основою віри в перемогу України, надають сил для продовження боротьби за право бути незалежною, демократичною державою, зміцнюють стійкість українського суспільства. Наголошується на важливості розробки шляхів мінімізації негативних наслідків і розповсюдження в суспільстві «хронічного» стану соціальної напруженості, що потребує об'єднання зусиль науковців, представників органів державної влади, медіа, громадянського суспільства. Визначаються перспективні напрями дослідження соціальної напруженості в умовах війни.

The article is devoted to the analysis of the content of social tension as a characteristic of the state of society and its dynamics in the conditions of war. The described phenomenon is considered as an indicator of problems in relations, communication between various participants of political and social life; as a consequence and reaction of society and man to the influence of various factors, including political, socio-economic, national, cultural and others. Attention is focused on the peculiarities of the manifestation of social tension in the conditions of crises and war. It is indicated that the layering of these conditions is currently observed in Ukrainian society, which causes a state of long-term, "chronic" social tension. The war radically changed the usual social and political order, affected the limited implementation of the functions of social and political institutions. Also, the mentioned conditions affected the psychological state of both society and individual citizens, exacerbated feelings of anxiety, fear, uncertainty, etc. Along with these feelings, sociological studies also record feelings of hope and optimism in Ukrainians, which are not only not lost, but are the nourishing basis of faith in the victory of Ukraine, give strength to continue the struggle for the right to be an independent, democratic state, and strengthen the stability of Ukrainian society. Emphasis is placed on the importance of developing ways to minimize the negative consequences and spread of the "chronic" state of social tension in society, which requires the combined efforts of scientists, representatives of state authorities, the media, and civil society. Prospective directions for the study of social tension in the conditions of war are determined.