Психологічні детермінанти мотивації спортсменів у веслуванні на каное на етапі зрілої професійної діяльності

Abstract

У статті представлено результати комплексного емпіричного дослідження психологічних детермінант мотивації спортсменів-каноїстів на етапі зрілої професійної діяльності, що охоплює вік від 20 до 30 років. У дослідженні взяли участь 14 спортсменів чоловічої статі з України, які мають не менше п’яти років досвіду регулярних тренувань та є активними учасниками всеукраїнських і міжнародних змагань. Для збору даних використано стандартизовані психодіагностичні методики: шкалу спортивної мотивації SMS-28, опитувальник емоційного вигорання MBI та шкалу сприйнятої соціальної підтримки MSPSS. Статистичний аналіз включав описові показники, тест Вілкоксона та кореляційний аналіз Спірмена. Установлено, що найвищі середні значення спостерігались за ідентифікованою мотивацією, що свідчить про високий рівень особистісної значущості спортивної діяльності та її інтеграцію у систему власних цінностей спортсменів. Показники інтроєктованої мотивації також залишались високими, вказуючи на відчутний вплив соціальних очікувань та внутрішнього тиску, спрямованого на уникнення почуття провини чи відповідність стандартам команди. Найбільш вираженим компонентом вигорання стало саме емоційне виснаження – тоді як деперсоналізація та суб’єктивне зниження досягнень були на середньому рівні. Соціальна підтримка найбільше відчувалась від партнерів по команді, дещо нижчою була підтримка тренера, а найменш вираженою – з боку адміністрації. Кореляційний аналіз показав, що підтримка тренера позитивно пов’язана з внутрішньою мотивацією та негативно – з рівнем емоційного вигорання, а підтримка партнерів – із закріпленням ідентифікованої мотивації. Отримані результати дають підстави для висновків про важливість тренерської взаємодії та командної атмосфери як буферів проти вигорання й одночасно як чинників, що підтримують автономну мотивацію спортсменів. Представлені дані можуть бути використані для удосконалення психолого-педагогічного супроводу та розробки програм профілактики емоційного вигорання у веслуванні на каное. Отримані результати підтверджують складність і багатофакторність психологічної підтримки мотиваційної стійкості спортсменів у веслуванні на каное на етапі їхньої професійної зрілості. Це підкреслює необхідність системного моніторингу психоемоційного стану спортсменів для збереження високої ефективності тренувального та змагального процесів.The article presents the results of a comprehensive empirical study on the psychological determinants of motivation among canoeing athletes at the stage of mature professional activity, covering the age range from 20 to 30 years. The study involved 14 male athletes from Ukraine who had at least five years of regular training experience and were active participants in national and international competitions. Standardized psychodiagnostics instruments were used for data collection, including the Sports Motivation Scale (SMS-28), the Maslach Burnout Inventory (MBI), and the Multidimensional Scale of Perceived Social Support (MSPSS). Statistical analysis comprised descriptive indicators, the Wilcoxon test, and Spearman’s correlation analysis. It was found that the highest mean scores were observed for identified motivation, indicating a high level of personal significance of sports activity and its integration into the athletes’ system of personal values. The levels of introjected motivation also remained elevated, reflecting the noticeable influence of social expectations and internal pressure aimed at avoiding feelings of guilt or meeting team standards. Emotional exhaustion emerged as the most pronounced component of burnout, whereas depersonalization and reduced personal accomplishment were at moderate levels. Social support was felt most strongly from teammates, somewhat lower from the coach. Additionally, the correlation analysis demonstrated a negative association between coach support and the level of emotional burnout, indicating that higher perceived support from the coach corresponds with lower burnout symptoms. The support from teammates was found to be significantly linked with the consolidation of identified motivation emphasizing the importance of peer interactions within the team environment.