Physical culture is a fundamental component of the mental and physical development of modern youth and students

Physical culture is a complex social phenomenon that is not limited to solving problems of physical development, but also performs other social functions of society in the field of morality, education, and ethics. It has no social, professional, biological, age, or geographical boundaries. The theory of physical culture proceeds from the basic principles of the theory of culture and is based on its concepts. At the same time, it has specific terms and concepts that reflect its essence, goals, objectives, content, as well as means, methods, and guidelines. The main and most general concept is “physical culture”. As a type of culture, it represents in general social terms is a vast area of creative activity to create people’s physical readiness for life (health promotion, development of physical abilities and motor skills). In personal terms, physical culture is a measure and method of comprehensive physical development of a person. Thus, physical culture is a type of culture that is a specific process and result of human activity, a means and method of physical improving a person to fulfill social responsibilities. There are other definitions of this concept, in particular: physical culture is a specific part universal human culture, one of the areas of social activity aimed at strengthening health, increasing its level, and the comprehensive development of physical human abilities and their use in social practice, in people’s everyday lives [4]. Physical culture is an important part of the culture of society - the totality of its achievements in its creation and rational use of special means, methods, and conditions for directed physical improvement of a person. In the content of physical culture itself, two main aspects can be distinguished with some convention: – firstly, everything valuable that society creates and uses as special means, methods and conditions for their use, allowing to optimize physical development and ensure a certain level of physical fitness of people (functionally supporting side of physical culture);– secondly, the positive results of using these means, methods and conditions (the effective side of physical culture).

Фізична культура є складним соціальним явищем, яке не обмежується вирішенням завдань фізичного розвитку, а й виконує інші соціальні функції суспільства в галузі моралі, виховання, етики. Вона не має ні соціальних, ні професійних, ні біологічних, ні вікових, ні географічних кордонів. Теорія фізичної культури виходить з основних положень теорії культури і спирається на її концепції. Водночас він має специфічні терміни та поняття, які відображають його сутність, цілі, завдання, зміст, а також засоби, методи та орієнтири. Основним і найбільш загальним поняттям є «фізична культура». Як вид культури вона являє собою в загально соціальному плані широку сферу творчої діяльності з формування фізичної готовності людини до життя (зміцнення здоров'я, розвиток фізичних здібностей і моторики). В особистісному відношенні фізична культура є заходом і методом всебічного фізичного розвитку людини. Отже, фізична культура – це вид культури, який є специфічним процесом і результатом діяльності людини, засобом і методом фізичного вдосконалення людини для виконання суспільних обов’язків. Існують і інші визначення цього поняття, зокрема: фізична культура – це особлива частина загальнолюдської культури, одна із сфер суспільної діяльності, спрямована на зміцнення здоров’я, підвищення його рівня, всебічний розвиток фізичних здібностей людини та використання їх у соціальній діяльності. практиці, в повсякденному житті людей[4]. Важливою частиною культури суспільства є фізична культура — сукупність досягнень у створенні та раціональному використанні спеціальних засобів, методів і умов для спрямованого фізичного вдосконалення людини. У самому змісті фізичної культури з певною умовністю можна виділити два основних аспекти: – по-перше, все цінне, що створюється і використовується суспільством, як спеціальні засоби, методи та умови їх використання, що дозволяють оптимізувати фізичний розвиток і забезпечити певний рівень фізичної підготовленості людей (функціонально-забезпечувальна сторона фізичної культури); по-друге, позитивні результати використання цих засобів, методів і умов (результативна сторона фізичної культури).