Соціальне середовище закладу вищої освіти: фасилітаційні механізми виховання

Abstract

Обгрунтовано значення соціального середовища закладу вищої освіти як фасилітаційного механізму виховання студентів. Визначено роль закладу вищої освіти у підготовці студентської молоді до безбар’єрної професійної та особистісної інтеграції в соціокультурне середовище громади, країни. Соціалізацію студента вначено як процес залучення до норм, вимог, зразків поведінки і цінностей, які висуває система вищої освіти; період творення освітньо-виховних і практично-життєвих передумов особистісного й соціального становлення студента. Виокремлено особливості соціалізації студентської молоді як суб’єкта професійної, соціокультурної та професійної соціалізації. Визначено можливості соціокультурного середовища закладу освіти в подоланні соціалізаційних бар’єрів сучасного студенства. Встановлено, що фасилітаційний виховний потенціал закладу вищої освіти полягає у забезпеченні реалізації сприятливих соціально-психолого педагогічних умов, у яких відбувається набуття соціального досвіду, засвоєння певних норм, властивих суспільству цінностей, способу життя. Дано визначення освітнього середовища закладу вищої освіти як спеціально організованої, особистісно орієнтованої фасилітаційної системи підготовки майбутніх фахівців (мета, напрями, умови, змістово-технологічне забезпечення), у якій створюються сприятливі умови для оптимальної реалізації механізмів соціалізації, професійного та особистісного розвитку студентів. Визначено фактори впливу соціокультурного середовища закладу вищої освіти на особистісний та професійний розвиток студента, а саме: створення еталону суспільного життя, активне піднесення ролі соціальних впливів на формування особистості студента, конструктивність соціального оточення; фасілітаційний характер середовища тощо.