Відтворення української національної культури у поезії дисидентів

У статті розглянуто поетичну творчість дисидентів Миколи Холодного, Івана Коваленка та Івана Світличного. Проаналізовано їхні вірші, окреслено елементи української національної культури, відтворені у них. Дисидентська поезія – вагоме надбання української культури, що є потужним джерелом формування української національної самосвідомості.
Поетична спадщина М. Холодного, сповнена сатиричної гостроти та трагізму, сарказму на тоталітарну владу, танатологічних мотивів та образів, пов’язаних зі смертю, які несла за собою радянська дійсність, а ще глибоких за змістом національних констант, що відтворюють український національний дух.
Поетичне слово І. Світличного вирізняється з-поміж інших дисидентів експериментальністю та оригінальністю, надзвичайною широтою й філософічністю думки, інтелектуалізмом та глибокою ліричністю. Морально-етична позиція ліричного героя сформована насамперед пошануванням таких цінностей, як життя, Батьківщина,
свобода. Його лірична спадщина містить у собі дух свободи, протистояння, боротьби і віри. У своїх творах він ретранслює становище українця, що «гниє» у тоталітарній системі радянської держави.
І. Коваленко розкриває у своїй творчості український простір, оспівує символи національної культури й духовності українського народу, відтворюючи їх екзистенційну єдність зі станом душі ліричного героя. Його поезія вражає широтою своєї тематики, образністю та оригінальністю, сповнена глибокого філософського та патріотичного змісту, любові до України та страшної участі її синів, що боролись за
неї, її свободу й незалежність.
Їх єднає спільна риса – відтворення у творчості маркерів української культури, її символів, згадка про провідників нації – письменників, культурних та громадських діячів, історичних перипетій, в які потрапляли українці, духу часу, в якому жили поети.

The article examines the poetic work of dissidents Mykola Kholodnyi, Ivan Kovalenko, and Ivan Svitlychnyi. Their poems were analyzed, the elements of Ukrainian national culture reproduced in them were outlined. Dissident poetry is a significant heritage of Ukrainian culture, which is a powerful source of formation of Ukrainian national identity. The poetic legacy of M. Kholodnyi is full of satirical sharpness and tragedy, sarcasm against the totalitarian government, thanatological motifs and images related to death, which were carried by the Soviet reality, and also deep in the content of national constants that reproduce the Ukrainian national spirit. The poetic word of I. Svitlychnyi is distinguished from other dissidents by its experimentalism and originality, extraordinary breadth and philosophicalness of thought, intellectualism and deep lyricism. The moral and ethical position of the lyrical hero is formed primarily by respect for such values as life, the Motherland, and freedom. His lyrical legacy contains the spirit of freedom, confrontation, struggle and faith. In his works, he relays the situation of the Ukrainian, who is "rotting" in the totalitarian system of the Soviet state. I. Kovalenko reveals the Ukrainian space in his work, glorifies the symbols of the national culture and spirituality of the Ukrainian people, reproducing their existential unity with the state of mind of the lyrical hero. His poetry impresses with the breadth of its themes, imagery and originality, full of deep philosophical and patriotic content, love for Ukraine and the terrible participation of its sons who fought for it, its freedom and independence. They are united by a common feature - the reproduction in creativity of the markers of Ukrainian culture, its symbols, the mention of the leaders of the nation – writers, cultural and public figures, historical debates in which Ukrainians fell, the spirit of the times in which poets lived.