Креативність як чинник розвитку самодостатності особистості

Дисертаційне дослідження присвячене теоретико-емпіричному аналізу креативності як чинника розвитку самодостатності особистості дорослого віку. Самодостатність розглядається як інтегративна психологічна характеристика особистості, що відображає здатність людини спиратися на внутрішні ціннісно-смислові орієнтири, здійснювати самостійний вибір, підтримувати внутрішню автономію, зберігати психологічну стійкість та відповідально конструювати власний життєвий шлях. Креативність у дослідженні інтерпретується як важливий психологічний ресурс особистості, що забезпечує гнучкість мислення, здатність до генерації нових ідей, пошуку альтернативних способів розв’язання життєвих завдань та переосмислення індивідуального досвіду. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше теоретично обґрунтовано та емпірично досліджено креативність як психологічний чинник розвитку самодостатності особистості дорослого віку; визначено структуру самодостатності особистості дорослого віку та виокремлено її основні компоненти — аксіологічний, суб’єктний та ресурсно-адаптаційний; визначено критерії та показники розвитку самодостатності особистості; встановлено статистично значущі взаємозв’язки між показниками креативності та психологічними характеристиками самодостатності особистості; теоретично обґрунтовано структурну модель розвитку самодостатності особистості та розроблено психологічну програму розвитку самодостатності особистості засобами актуалізації креативності.
Поглиблено наукові уявлення про психологічні особливості розвитку самодостатності особистості дорослого віку та її взаємозв’язок із креативністю. Набули подальшого розвитку наукові положення щодо ролі креативності як ресурсу особистісного розвитку, самореалізації та психологічної адаптації дорослої людини.

The dissertation research is devoted to the theoretical and empirical analysis of creativity as a factor in the development of self-sufficiency of an adult personality. Self-sufficiency is considered an integrative psychological characteristic of personality that reflects a person’s ability to rely on internal value-meaning orientations, make independent choices, maintain inner autonomy, preserve psychological stability, and responsibly construct one’s own life path. In this study, creativity is interpreted as an important psychological resource of personality that ensures flexibility of thinking, the ability to generate new ideas, search for alternative ways of solving life tasks, and reinterpret individual experience. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that: for the first time, creativity as a psychological factor in the development of self-sufficiency in adulthood has been theoretically substantiated and empirically investigated; the structure of personal self-sufficiency in adulthood has been determined and its main components—axiological, subject, and resource-adaptive— have been identified; the criteria and indicators of the development of personal self-sufficiency have been defined; statistically significant relationships between creativity indicators and psychological characteristics of personal self-sufficiency have been established; a structural model of the development of personal self-sufficiency has been theoretically substantiated and a psychological program for the development of personal self-sufficiency through the actualization of creativity has been developed. Scientific understanding of the psychological features of the development of personal self-sufficiency in adulthood and its relationship with creativity has been deepened. Theoretical provisions concerning the role of creativity as a resource for personal development, self-realization, and psychological adaptation of adults have been further developed.