The problem of an athlete’s assertiveness and degree of their self-confidence

In one form or another, the problem of an athlete’s assertiveness and confidence in one’s abilities and self is covered in almost any scientific theory, which directly or indirectly relates to personality. It is well-known that athletes differ by degree of self-confidence. The very concept of “confidence” exists in many languages all over the world. In some languages, there are even several words to denote it. At the same time, the concept of assertiveness concerning athlete training has been introduced only recently. Importantly, pedagogical correction of insecurities has created the basis for theoretical generalizations and concepts of self-confidence. In the 1960s, there originated the idea of confidence as a multi-faceted characteristic consisting of emotional, behavioural and cognitive components. Thus, assertiveness is a complex characteristic of an athlete’s personality which includes emotional (positive feelings when winning, self-affirmation, satisfaction with sports results), behavioural (a set of behavioural patterns that are effective in various socio-psychological situations), cognitive (self-presentation, self-concept components), as well as axiological (sociality, maturity) components. Self-confidence as a behavioural characteristic of an assertive personality is seen as one’s ability to demand and request more of oneself and others.

У тому чи іншому вигляді проблему асертивності спортсмена, довіри до своїх здібностей і до себе можна виявити практично в будь-якій науковій теорії, яка так чи інакше стосується особистості. Той факт, що спортсмени відрізняються за ступенем впевненості в собі, цілком очевидний. Саме поняття «впевненість» існує в більшості мов світу, в деяких зустрічається кілька слів для позначення цієї якості особистості спортсмена. Однак як наукове поняття «асертивність» з’явилося у літературі порівняно недавно в зв’язку з завданнями підготовки спортсмена. Практика педагогічної корекції невпевненості створила основу для низки теоретичних узагальнень і концепцій упевненості в собі. У результаті до початку 70-х років сформувалося уявлення про впевненість як про багатокомпонентну характеристику людини, що включає в себе певні емоційні, поведінкові і когнітивні компоненти. Таким чином, асертивність є комплексною характеристикою особистості спортсмена, що включає в себе емоційний (позитивні почуття при перемозі, самоствердженні, задоволеності результатами спортивної діяльності та ін.), поведінковий (набір певних, ефективних в різних соціально-психологічних ситуаціях навичок впевненої поведінки), когнітивний (процеси самопрезентації, настанови, компоненти «я»-концепції), а також ціннісний компоненти (соціальність, зрілість). Під упевненістю в собі, як поведінкової характеристики асертивної особистості, розуміється здатність індивіда пред’являти вимоги і запити до себе і інших у взаємодії із соціальним оточенням, а також домагатися їх ефективного здійснення.