Формування морально-вольових якостей здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури і спорту

У статті обґрунтовано актуальність формування морально-вольових якостей здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури і спорту як необхідної передумови професійної компетентності. Розкрито зміст морально-вольової сфери здобувачів освіти, конкретизовано та охарактеризовано якості (відповідальність, дисциплінованість, наполегливість, самовладання, сміливість, рішучість, витримка).
Визначено, що формування морально-вольових якостей детермінується взаємодією соціальних (ціннісні очікування суспільства, норми середовища, вплив групи, соціальні виклики), освітніх (організація навчання, критерії оцінювання, наявність виховної компоненти, можливості для самоврядування, волонтерства, участі в командних ініціативах) та особистісних (рівень самоконтролю, стресостійкості, самооцінка, самоефективність тощо) факторів. Тому формування і становлення морально-вольових якостей потребує створення спеціально організованого освітньо-виховного середовища, у якому здобувачі вищої освіти отримують досвід цілепокладання, саморегуляції, виконання норм і правил спільної діяльності, прийняття відповідальних рішень, подолання труднощів у ситуаціях навантаження, змагальності, оцінки результату.
Розкрито механізми виховного впливу фізичної культури і спорту як нормативно організованої діяльності з правилами, зворотним зв’язком, поступовим ускладненням навантажень і ситуаціями змагальності, що мобілізують вольові зусилля та підтримують інтеріоризацію етичних норм взаємодії. Обґрунтовано диференційований вплив індивідуальних, групових і командних занять, змагальної діяльності та туристсько-краєзнавчих практик у розвиток морально-вольових якостей. Визначено комплекс ефективних засобів (вправи, тренувальні програми з індивідуальним цілепокладанням, рухові ігри, командні види спорту, єдиноборства, туризм), форм (заняття, секції, змагання, спортивні події, соціальні ініціативи) та методів (змагальний, ситуаційний, прикладу, групової взаємодії, проєктний, рефлексивні практики).

The article substantiates the relevance of developing the moral and volitional qualities of higher education students through physical culture and sport as a necessary precondition for professional competence. The content of students’ moral and volitional domain is explicated, and the key qualities are specified and characterised (responsibility, discipline, perseverance, self-control, courage, decisiveness, endurance). It is determined that the formation of moral and volitional qualities is conditioned by the interaction of social (society’s value expectations, environmental norms, group influence, social challenges), educational (organisation of learning, assessment criteria, the presence of an educational/upbringing component, opportunities for self-governance, volunteering, participation in team-based initiatives), and personal (levels of self-control, stress resilience, self-esteem, self-efficacy, etc.) factors. Therefore, the development and consolidation of moral and volitional qualities requires a specially organised educational and upbringing environment in which higher education students gain systematic experience in goal-setting, self-regulation, adherence to norms and rules of joint activity, responsible decision-making, and overcoming difficulties under conditions of workload, competition, and performance evaluation.
The mechanisms of the formative influence of physical culture and sport are revealed as those of normatively organised activity with rules, feedback, gradual intensification of loads, and competitive situations that mobilise volitional effort and support the internalisation of ethical norms of interaction. The differentiated effects of individual, group, and team-based classes, competitive activity, and tourism and local-history practices on the development of moral and volitional qualities are substantiated. A set of effective means (exercises, training programmes with individual goal-setting, movement games, team sports, martial arts, tourism), forms (classes, sport clubs/sections, competitions, sports events, social initiatives), and methods (competitive, situational, role-modeling, group interaction, project-based, reflective practices) is identified.