Філософія в умовах ринкової економіки й екзистенційної війни

Abstract

У статті актуалізовано тенденцію до дегуманізації, раціоналізації та комерціалізації системи освіти в Україні, яка від 2015 року суттєво впливає на вектор розвитку вітчизняної філософії як авангарду гуманітарних дисциплін, що в умовах екзистенційної війни-геноциду за українську ідентичність і державний суверенітет створює загрозливі для національної безпеки трансформації, скеровуючи постколоніальний поступ філософського академічного дискурсу на конформістське епігонське підживлення застарілих ідеологій, боротьба яких за економічні ресурси сьогодні поставила глобалізований економікоцентричний світ перед фактом Третьої світової війни. Тим часом державотворення та національна безпека нашої країни потребують україноцентричного вектора, спрямованого на розбудову світоглядних підвалин нової цивілізаційної парадигми – особоцентричної, яка орієнтована на розвиток людської особи та виступає реальною альтернативою економікоцентризму як цивілізації смерті і війни. Для творення цієї нової світоглядної парадигми ми, українці, маємо всі підстави, ідеї, концепції, інструменти, акумульовані в національному менталітеті (органічному поєднанні буттєвості та духовності) щонайменше за тисячоліття формування українського християнства як життєвої філософії українства та живильного ґрунту його сильної ідентичності, яка від 2014 року не перестає вражати світ своєю волею до спротиву.The author of the article actualizes the tendency towards dehumanization, rationalization and commercialization of the education system in Ukraine that, since 2015, has significantly affected the vector of the development of domestic philosophy as the avant-garde of human sciences, thus posing threatening transformations to the national security during the existential genocide war for Ukrainian identity and state sovereignty, and directing the postcolonial course of the philosophical academic discourse toward conformist epigonic nurturing of inveterate ideologies, whose struggle for economic resources has currently brought the globalized economy-centered world to the verge of the Third World War. Meanwhile, the state-building and national security of our country require a Ukrainian-centric vector aimed at developing the worldview attitudes of a new civilization paradigm, a person-centered one, which is focused on the development of a human person and is a real alternative to economic-centrism, the civilization of death and war. To create this new worldview paradigm, we, Ukrainians, have every reason, ideas, concepts, and tools accumulated in the national mentality (a harmonious combination of existence and spirituality) during at least a millennium-long formation of Ukrainian Christianity as a vital philosophy of Ukrainian identity and burgeoning milieu of its strength, which has not ceased to impress the world with its will to resist since 2014.