Digitalization of higher education: integration of educational simulators and artificial intelligence into the professional training system

The article provides a comprehensive theoretical substantiation and analysis of the practical aspects of implementing artificial intelligence (AI) and educational simulators within the higher education system. The relevance of the study is driven by the urgent need to bridge the gap between traditional academic knowledge and the rapidly evolving requirements of the global digital labor market. The author explores the didactic potential of AI-driven simulators as sophisticated tools for modeling real-world professional scenarios, offering a risk-free environment for the systematic development of students' hard skills and decision-making abilities. The research identifies the critical role of mobile applications in constructing flexible educational trajectories and ensuring seamless, ubiquitous access to interactive learning content. A comparative analysis between traditional teaching models and innovative simulation-based approaches is presented, highlighting the advantages of automated feedback and adaptive learning paths. The study details the architectural components of an intelligent educational ecosystem, including cognitive simulators, analytical modules based on Big Data, and mobile interaction platforms.
Significant emphasis is placed on the transformation of the educator's role, shifting from a primary source of information to an architect and moderator of a high-tech learning space. This transition necessitates the continuous development of teachers' digital competencies to manage AI-integrated processes effectively. The findings prove that the synergy of artificial intelligence, mobile technologies, and simulation modeling fosters deep personalization of the learning process. This integration not only enhances student engagement through gamification and SMART-structured tasks but also significantly improves the overall quality and efficiency of professional training for future specialists in various fields, from information technology to physical education and sports. The study concludes that the future of higher education lies in the harmonious balance between human pedagogical expertise and advanced algorithmic support.

У статті здійснено комплексне теоретичне обґрунтування та аналіз практичних аспектів впровадження штучного інтелекту та освітніх симуляторів у систему вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання розриву між теоретичним навчанням та вимогами сучасного цифрового ринку праці. Автори розкривають дидактичний потенціал ШІ-орієнтованих симуляторів як інструментів моделювання реальних професійних сценаріїв, що забезпечують безпечне середовище для формування hard skills. Визначено роль мобільних застосунків у побудові гнучких освітніх траєкторій та забезпеченні безперервного доступу до навчального контенту. У роботі представлено порівняльну характеристику традиційних та інноваційних моделей навчання, виокремлено ключові компоненти інтелектуальної освітньої екосистеми. Особливу увагу приділено трансформації ролі викладача та необхідності розвитку його цифрової компетентності в умовах глобальної технологізації. Доведено, що синергія штучного інтелекту, мобільних технологій та симуляційного моделювання створює умови для персоналізації навчання та суттєвого підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців.