Психологічні особливості сприйняття маніпулятивного медіаконтенту: міжнародні теорії та українська практика

У статті здійснено теоретико-психологічний аналіз феномену пропаганди як особливого виду медіаконтенту, спрямованого на формування колективних переконань і регуляцію емоційно-вольових станів у цифровому середовищі. Актуальність зумовлюється інтенсивністю інформаційно-психологічних операцій та трансформаціями медіаповедінки в умовах війни, коли алгоритмічні платформи підсилюють поляризацію, а надлишок сигналів провокує когнітивні спрощення. Узагальнено провідні підходи світової та вітчизняної наукової традиції (соціальне навчання, agenda-setting, модель пропаганди, генетична психологія особистості) і систематизовано психологічні механізми дії пропагандистського контенту: фреймінг і праймінг, ефект повторення, емоційне зараження, евристики мислення, символічне насильство. Показано, що сприйнятливість до маніпуляцій має соціально-групову специфіку: молодь частіше піддається впливам соціальних мереж; користувачі середнього віку взаємодіють із гібридним медіапотоком і коригують довіру до джерел; старші групи більш залежні від телевізійних ЗМІ. Окреслено роль цифрових технологій (алгоритмічні рекомендації, бот-мережі, таргетинг, deepfake), що підвищують емоційну напруженість, створюють ефект інформаційної надмірності та послаблюють критичну рефлексію. Обґрунтовано практичне значення результатів: вони можуть бути використані для розроблення освітніх програм з медіаграмотності та інформаційної саморегуляції, підготовки фахівців допомоги в умовах інформаційних криз, удосконалення державної комунікаційної політики, а також створення показників оцінювання уразливості соціальних груп до маніпулятивних впливів. Запропоновано напрями подальших досліджень, зокрема емпіричне вимірювання когнітивних і емоційних ефектів пропаганди, верифікацію захисних стратегій та розроблення інструментів цифрової гігієни для підвищення психологічної стійкості громадян.

The article presents a theoretical and psychological analysis of the phenomenon of propaganda as a specific type of media content aimed at shaping collective beliefs and regulating emotional and volitional states in the digital environment. The relevance of the study is determined by the growing intensity of information and psychological operations and the transformation of media behavior during wartime, when algorithmic platforms amplify polarization and the excess of signals provokes cognitive simplifications. The paper generalizes key theoretical approaches from global and Ukrainian scholarship (social learning theory, agenda-setting, propaganda model, genetic psychology of personality) and systematizes the main psychological mechanisms of propagandist influence: framing and priming, repetition effect, emotional contagion, cognitive heuristics, and symbolic violence. It is demonstrated that susceptibility to manipulation varies across social groups: young people are more vulnerable to the influence of social media; middle-aged audiences interact with hybrid media flows and adapt their trust in information sources; older groups rely predominantly on television and traditional mass media. Special attention is given to digital technologies (algorithmic recommendations, bot networks, targeting, deepfakes) that increase emotional tension, create information overload, and reduce critical reflection. The practical significance of the research lies in the possibility of applying its results to develop educational programs on media literacy and information self-regulation, psychological support initiatives in information crises, and improvements in state communication policy. The study also suggests the creation of diagnostic indicators for assessing group vulnerability to manipulative influence. Future research directions include empirical measurement of cognitive and emotional effects of propaganda, verification of psychological resilience strategies, and the development of digital hygiene tools to strengthen citizens’ psychological stability in the hybrid media environment.