Формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики у процесі інтерпретації творів мистецтва

Праця присвячена теоретично-експериментальному дослідженню проблеми формування художньо-образного мислення майбутніх учителів музики. Розглянуто феномен художньо-образного мислення, визначено і теоретично обґрунтовано сутність і структуру поняття „художньо-образне мислення майбутнього вчителя музики". У роботі доведено роль вербальної художньо-педагогічної інтерпретації у формуванні художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики та обґрунтовано її художньопедагогічний вплив на особистість. Розроблена методика діагностування уможливила визначення критеріїв та показників рівнів сформованості художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики. Дисертація містить вперше створену, теоретично обґрунтовану та експериментально перевірену організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення майбутніх учителів музики, яка складалась з: мети, об’єктивних та суб’єктивних факторів впливу на особистість, напрямів формування художньо-образного мислення, педагогічних принципів та педагогічних умов викладання дисциплін, завдань, засобів, технологій, форм і методів роботи.

The dissertation is devoted to theoretical-experimental research on the issue of artistic-imaginative thinking formation of prospective music teachers. The phenomenon of artistic-imaginative thinking is considered; main points and the structure of artistic-imaginative thinking of a prospective music teacher are determined and proved. The developed methodology of diagnostics made possible to determine criteria and level indices of artistic- imaginative thinking formation of a prospective music teacher. The dissertation contains for the first time created, theoretically grounded and experimentally checked organizational-methodic system of artistic- imaginative thinking formation of prospective music teachers. In the work it is proven that the effectiveness of artistic-imaginative thinking formation of prospective music teachers depends on specific factors, among which are the following: content orientation of students’ interpretative activity, orientation to humanistic paradigm of artistic culture, the use of method systematization complex and generalization of poly-artistic knowledge. It is emphasized that verbal interpretation of artistic values, characterized by translation of artistic phenomena’s content from artistic language into the verbal one, is an important instrument of pedagogical influence on artistic awareness of students. Directions, according to which realization of verbal artistic-pedagogical interpretation is possible, are distinguished.