Збереження ментального здоров’я учнів середньої школи засобами дзюдо – практичний аспект

Представлена до уваги публіки наукова робота присвячена питанню збереження ментального здоров’я здобувачів освіти з використанням засобів дзюдо. Мета даної роботи - дослідження впливу занять дзюдо на ментальне здоров’я підлітків 13-15 років. Особлива увага приділяється порівнянню ефективності традиційної шкільної програми фізичного виховання та експериментальної методики, що включає варіативний модуль дзюдо. Дослідження відбувалося у три етапи: аналіз наукових джерел і розробка методики, тестування рівня тривожності, стресостійкості, соціальної адаптації та фізичного стану учнів, обробка та аналіз отриманих даних. Дослідження підтвердило, що заняття дзюдо позитивно впливають на психологічний стан підлітків. У 25% учнів експериментальної групи рівень стресостійкості підвищився до дуже високого, тоді як у контрольній групі таких змін не зафіксовано. Рівень соціальної адаптації зріс на 37,5%. Загальний рівень тривожності знизився на 19%, при цьому рівень шкільної тривожності зменшився на 37%, а самооцінки – на 26,4%. Отримані результати доводять доцільність впровадження варіативного модуля дзюдо у систему фізичного виховання школярів.

This scientific work, presented to the wider public, is devoted to a relevant and significant issue — the preservation of students’ mental health through the use of judo. The aim of the study is to investigate the impact of judo practice on the mental health of adolescents aged 13 to 15, particularly focusing on their stress resilience, anxiety levels, social adaptability, and overall physical condition. Special attention is given to comparing the effectiveness of the traditional school physical education program with an experimental approach that includes a judo-based module.
The research was conducted at Secondary School No. 17 in Kyiv, where two groups were formed: an experimental group and a control group, each consisting of 12 students (6 boys and 6 girls). The experimental group participated in a specially designed judo training program, while the control group followed the standard physical education curriculum. The study was carried out in three main stages: analysis of scientific sources and development of the methodology; testing the students' levels of anxiety, stress resilience, social adaptation, and physical condition; and processing and analyzing the obtained data.
The results confirmed that practicing judo has a positive impact on adolescents' psychological well-being. In the experimental group, 25% of the students demonstrated an increase in stress resilience to a very high level, while no such changes were observed in the control group. Social adaptability in the experimental group improved by 37.5%. The overall level of anxiety decreased by 19%, with school-related anxiety reduced by 37% and self-evaluation anxiety by 26.4%.
These findings possess scientific novelty, as they combine theoretical and methodological aspects of physical education, sports training, and psychology. The study concludes that judo training contributes to strengthening both the mental and physical health of adolescents, enhances their stress resilience, reduces anxiety levels, and improves social adaptation. The results support the feasibility of introducing a variable judo module into the physical education system for schoolchildren. Further comprehensive theoretical and practical research on this issue is needed on a scientific foundation.