"Таємниця Пасхи" у вченні Карла Барта

У даній статті розглядається власний підхід Барта щодо воскресіння Христа. Особливу увагу богослов звертає на Пасху, вважаючи її таємницею – одкровенням Ісуса, справою Божою. Воскресіння Христа – це вільна справа проявлення благодаті та одкровення Батька через Духа Святого; це чудо примирення людини з Богом, коли Бог заступає на місце людини, а людина займає місце Бога; це предмет новозавітної віри і в той же час зміст новозавітної надії; а також це свідчення того, що Він явив Себе живим після Своєї смерті, тому апостоли Христа повинні були прийняти рішення віри у те, що відбулося.

В данной статье рассматривается собственный подход Барта о воскресении Христа. Особое внимание богослов обращает на Пасху, считая ее тайной - откровением Иисуса, делом Божиим. Воскресение Христа - это свободное дело проявления благодати и откровения Отца через Духа Святого; это чудо примирения человека с Богом, когда Бог вступает на место человека, а человек занимает место Бога; это предмет новозаветной веры и в то же время содержание новозаветной надежды; а также это свидетельство того, что Он явил Себя живым после Своей смерти, потому апостолы Христа должны были принять решение веры в то, что произошло.

This article examines Barth's own approach to the resurrection of Christ. The theologian pays special attention to Easter, considering it a mystery - the revelation of Jesus, the work of God. The resurrection of Christ is a free manifestation of the grace and revelation of the Father through the Holy Spirit; it is a miracle of human reconciliation with God when God converts to a place of man, and a person takes the place of God; it is a matter of the New Testament faith and, at the same time, the content of the New Testament hope; as well as a testimony of the fact that He manifested Himself alive after His death, therefore the apostles of Christ had to make a decision of faith in what was happening.