Горизонты гуманитарии: проблема постчеловеческого будущего

В статье проанализированы особенности нынешней стадии познания
человеческой природы. Выявлена роль новейшего шквала нано-био-гено-нейроинформационных и других революций, инициирующих глубокие и масштабные
изменения не только в познании генетики человека, но и социальных и культурных характеристик человеческого существования в мире. Обосновано положение о том, что «постчеловеческая» стадия антропосоциогенеза – это не
пресловутый «конец истории», а начало нового витка развития человека, все
более дерзко преобразующего свою природу с помощью наномедицинских, молекулярно-биологических, геномных, нейронных и других гуманотехнологий.

У статті проаналізовано особливості нинішньої стадії пізнання людської природи. Виявлено роль новітнього шквалу гено-нейро-інформаційних та інших революцій, які ініціюють глибокі й масштабні зміни не
тільки в пізнанні генетики людини, але й соціальних і культурних характеристик людського існування у світі. Обґрунтовано положення про те,
що «постлюдська» стадія антропосоціогенезу – це не горезвісний «кінець
історії», а початок нового витка розвитку людини, яка все більш зухвало
перетворює свою природу за допомогою наномедицинських, молекулярно-біологічних, геномних, нейронних та інших гуманотехнологій.

The features of a present stage of a human nature are analyzed in article.
The role of the newest squall of the nano-bio-gene-neuro-information and
other revolutions initiating deep and world-wide changes not only in knowledge
of genetics of the person, but also in social and cultural characteristics of human
existence in the world is revealed. It is proved that the «post-human» stage of
anthropo-sociogenesis is not notorious «the end of history». It’s beginning of a
new coil of the person’s development, who is more and more impudently reorganize the nature by means of nano-medical, molecular-biological, genomic,
neural and others human technologies.