Наукові дослідження із сільськогосподарської ентомології та фітопатології на галузевих дослідних станціях України (початок ХХ століття – 1920-ті роки)

У статті схарактеризовано ентомологічні та фітопатологічні дослідження, здійснені на початку ХХ століття – 1920-х років на Полтавській і Харківській сільськогосподарських дослідних станціях, а також Одеській станції виноградарства та виноробства. Встановлено, що під керівництвом відомих українських учених-ентомологів, мікологів, фітопатологів М. Курдюмова, О. Знаменського, А. Потебні, Т. Страхова, І. Ємельянова, В. Аверіна, І. Сербінова не лише обґрунтовано основи сільськогосподарської ентомології та фітопатології, а й розроблені агротехнічний, хімічний і біологічний методи боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур. До 1917 року (і далі, у 1920-х роках) співробітниками дослідних станцій накопичено велику кількість інформації про видовий склад і біологію шкідливих комах і паразитних грибів, що надалі окреслило спеціалізацію наукових досліджень різних регіонів: у Полтавському та Харківському вивчалися переважно хвороби та шкідники зернових культур, для боротьби з якими застосовувався агротехнічний метод; на півдні України – шкідники та хвороби плодових культур, винограду, а також пшениці.
Уважаємо, що саме на обласних станціях як комплексних дослідних установах, розміщених у головних природних зонах, уперше були створені сприятливі умови для формування дослідної сільськогосподарської фітопатології, яка мала більші можливості порівняно з односторонньою рецептурною фітопатологією, базованою суто на вивченні збудників інфекційних захворювань. Закладений А. Потебнею ще на початку функціонування фітопатологічного відділу Харківської дослідної станції принцип вивчення взаємодії між збудником хвороби й рослиною в різних природних і створених умовах сприяв прогресу науково-дослідної думки у фітопатології, що надалі вплинуло на підвищення врожайності сільськогосподарських культур і вдосконалення прийомів землеробства.

The article characterizes entomological and phytopathological research conducted in the early 20th century – 1920s at the Poltava and Kharkiv agricultural research stations, as well as the Odesa viticulture and winemaking station. It was established that under the guidance of prominent Ukrainian scientists – entomologists, mycologists, and phytopathologists M. Kurdiumov, O. Znamensky, A. Potebnia, T. Strakhov, I. Emelyanov, V. Averin, and I. Serbinov – not only were the foundations of agricultural entomology and phytopathology substantiated, but also agrotechnical, chemical, and biological methods of controlling agricultural crop pests were developed. By 1917 (and further in the 1920s), research station staff had accumulated a significant amount of information on the species composition and biology of harmful insects and parasitic fungi, which subsequently defined the specialization of scientific research in different regions: in Poltava and Kharkiv, the main focus was on the diseases and pests of grain crops, for which agrotechnical methods were used; in southern Ukraine – the pests and diseases of fruit crops, grapes, and also wheat. We believe that it was precisely at the regional stations, as comprehensive research institutions located in key natural zones, that favorable conditions were first created for the formation of experimental agricultural phytopathology, which had greater potential compared to the one-sided recipe-based phytopathology, based exclusively on the study of infectious disease agents. The principle of studying the interaction between the disease agent and the plant in various natural and created conditions, laid down by A. Potebnia at the beginning of the phytopathological department of the Kharkiv research station, contributed to the progress of scientific research in phytopathology, which subsequently influenced increased agricultural crop yields and the improvement of farming techniques.