Восприятие времени в коллективном сознании средневековой Европы

Статья посвящена исследованию таких парадоксов восприятия времени в
коллективном сознании средневековой Европы как сосуществование циклического
времени аграрного общества в противовес линейным схемам церкви и зарождающегося
города, а также феномен не-значительности и не-реальности времени наряду с
грядущим царством вечности. В статье рассмотрена проблема восприятия времени как
«кончающегося времени» в связи с датированным концом света. Указанных проблем
касались такие исследователи Средневековья как Ж. Ле Гофф, М. Бахтин, А.Гуревич, Й.
Хейзинга, М. Блок, на работы которых мы опирались в нашей статье.

Стаття присвячена дослідженню таких парадоксів сприйняття часу в
колективній свідомості середньовічної Європи як співіснування циклічного
часу аграрного суспільства на противагу лінійним схемами церкви і зароджуваного
міста, а також феномен не-значущості і не-реальності часу поряд з
прийдешнім царством вічності. У статті розглянута проблема сприйняття часу як
« часу, що закінчується» в зв'язку з датованим кінцем світу. Зазначених проблем
стосувалися такі дослідники Середньовіччя як Ж. Ле Гофф, М. Бахтін, А. Гуревич, Й. Хейзінга, М. Блок, на роботи яких ми спиралися в нашій статті.

The article is dedicated to research of such paradoxes of perception of time in collective
consciousness of medieval Europe as a coexistence of cyclic time of agrarian society in a
counterbalance to the linear schemas of church and coming city, and also the phenomenon of
in-significant and un-real of time close with the coming reign of eternity. In the article the
problem of perception of time as "ending time" in connection with the dated doomsday is considered. Indicated problems were investigated by such researchers of middle Ages as J. Le Goff, М. Bakhtin, А. Gurevich, J. Huizinga, М. Bloch. Author used their works in this article.