Особливості взаємозв'язку між альтруїстичною спрямованістю особистості та чинниками її розвитку в ранньому дорослому віці

Статтю присвячено визначенню особливостей взаємозв'язку між альтруїстичною спрямованістю особистості та чинниками її розвитку в ранньому дорослому віці. Узагальнено результати теоретичного аналізу, а також попередніх наукових розвідок. Означено чинники формування альтруїстичної спрямованості й особливості їх прояву в особистостей раннього дорослого віку. Для реалізації мети та завдань дослідження було застосовано коефіцієнт кореляції Пірсона, що дозволило виявити й проінтерпретувати значущість визначених взаємозв’язків. Встановлено, що високий рівень альтруїстичної спрямованості особистості пов’язаний із підвищеною соціальною відповідальністю, розвиненою емпатією та готовністю допомагати іншим, а також із схильністю враховувати потреби й інтереси оточення під час прийняття моральних рішень. Особи з вираженою альтруїстичною орієнтацією прагнуть діяти відповідно до власних моральних принципів навіть у складних обставинах, орієнтуються на досягнення соціальної гармонії, підтримання справедливих взаємин у суспільстві та схвалюють необхідність дотримання соціальних норм і санкцій щодо їх порушення задля збереження суспільної справедливості. Виявлені значущі взаємозв’язки вказують на те, що альтруїстична спрямованість особистості раннього дорослого віку є не просто наслідком соціальної прийнятності або зовнішніх очікувань, а й базується на глибоких моральних переконаннях, які мотивують людину до дій, навіть, якщо ці дії можуть бути складними або небезпечними. Альтруїстично налаштовані люди схильні до більш високого рівня емпатійної турботи, що проявляється у глибшому переживанні за інших. Отримані дані свідчать, що особи раннього дорослого віку, які взяли участь у дослідженні, мають високий потенціал просоціальної взаємодії, спрямований на розвиток альтруїстичної поведінки, умовам реалізації якого й будуть присвячені подальші дослідження.

The article focuses on identifying the characteristics of the relationship between an individual’s altruistic orientation and the factors influencing its development in early adulthood. To achieve the aim and objectives of the study, Pearson’s correlation coefficient was applied, which made it possible to identify and interpret the significance of the relationships examined. Significant positive relationships were found between a high level of altruistic orientation and (a) elevated social responsibility, whereby altruistic orientation is associated with a sense of duty to the society and a willingness to assume responsibility for social processes even under conditions of risk or societal pressure; (b) consideration of others’ needs and interests in moral decision-making, where life situations are assessed in terms of how different actions may affect others and where individuals strive to achieve mutual benefit or act in the interests of social harmony, others’ well-being, and the maintenance of fair social relationships in society; and (c) a high level of empathy and readiness to help others, including acting in accordance with one’s moral principles even in challenging circumstances, as well as supporting social justice through the application of sanctions against norm violators to maintain social fairness and harmony. The identified significant relationships indicate that altruistic orientation in early adulthood is not merely a consequence of social desirability or external expectations but is also rooted in deeply held moral convictions that motivate individuals to act, even when such actions may be difficult or dangerous. Altruistically oriented individuals tend to show higher levels of empathic care, manifested in more profound concern for others. The findings suggest that the early-adult participants in the study demonstrate substantial potential for prosocial interaction aimed at the development of altruistic behavior; subsequent research will focus on the conditions under which this potential can be effectively realized.