Краєзнавчі аспекти вивчення історико-культурної спадщини у геокультурному просторі

Abstract

У статті охарактеризовано краєзнавчі аспекти вивчення історико-культурної спадщини у геокультурному просторі. Відображено теоретичний розгляд цієї тематики в працях вітчизняних і зарубіжних авторів, які вивчали у своїх роботах питання історичного розвитку культорологічних надбань людства. Доведено потребу краєзнавчого вивчення історико-культурної спадщини території, яка допомагає виділити з єдиного геокультурного простору окремі форми і способи існування культури, що дозволяє простежити розвиток цієї території і відновити її історичне, географічне та туристське значення. Описано структуру культурної спадщини, яку згідно трактувань науковців розділили на об’єкти матеріальної культурної спадщини та об’єкти нематеріальної культурної спадщини. Відповідно Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини названо особливості, що характеризують універсальні цінності як основну якісну характеристику об’єктів культурної спадщини.The article describes the local lore aspects of the study of historical and cultural heritage in the geocultural space. The theoretical consideration of this subject is reflected in the works of domestic and foreign authors who studied in their works the issues of historical development of culturological heritage of mankind. The need for local lore study of the historical and cultural heritage of the territory has been proved, which helps to single out certain forms and ways of cultural existence from a single geocultural space, which allows tracing the development of this territory and restoring its historical, geographical and tourist significance. The structure of cultural heritage is described, which according to the interpretations of scientists was divided into objects of tangible cultural heritage and objects of intangible cultural heritage. According to the Convention Concerning the Protection of the World Cultural and Natural Heritage, the features that characterize universal values as the main qualitative characteristic of cultural heritage sites are named.