Вольові якості авантюрних і неавантюрних осіб

Здійснено теоретичний аналіз досліджень щодо визначення таких феноменів, як:
«авантюрність», «авантюра», «авантюризм». Авантюрність (схильність до авантюрної
поведінки) як складна властивість особистості, розглядається з позицій континуально-
ієрархічного підходу до структури особистості. Актуальність розробки проблеми пов’язана з
потребою вивчення вольових якостей та властивостей особистості, котрі вимагають
сміливих, швидких, ризикованих і авантюрних дій в умовах високої невизначеності. Для
емпіричної перевірки було обрано: оригінальний психодіагностичний «Тест-опитувальник
схильності до авантюрності» (АВАНТ-1)» О.П. Саннікової, О.І. Саннікова, Н.І. Меленчук і
методику «Вольові якості особистості» М.В. Чумакова. Подано результати кореляційного
аналізу між показниками авантюрності й вольових рис особистості. Встановлено переважно
додатні значимі кореляційні взаємозв’язки між всіма показниками авантюрності та
більшістю показників вольових якостей особистості, а, саме, з показниками рішучість (Rsh),
ініціативність (In), самостійність (Sm) і наполегливість (Np). Виняток становлять показники
відповідальність (Vd) і цілеспрямованість (Cl), з якими виявлено від’ємні значимі зв’язки. На
основі якісного аналізу емпіричних даних вивчено специфіку вольових якостей особистості в
«авантюрних» і «неавантюрних» осіб. Показано, що авантюрні особистості, порівняно з
неавантюрними, більш рішучі, самостійні, ініціативні, наполегливі. Їм властива впевненість,
незалежність, сміливість, рішучість, самостійність, висока креативність, продуктивність і
наполегливість у досягненні своєї мети. Виявлено, що неавантюрні особистості, на відміну
від авантюрних осіб, більш відповідальні, цілеспрямовані. Отримані результати засвідчують,
що в авантюрних осіб рівень свідомої регуляції поведінки, її влади над собою більш
виражений, ніж у осіб з низьким рівнем авантюрності.

The theoretical analysis of the research to define such phenomena as “adventurousness”,
“adventure” and “adventurism” was done. Adventurousness (propensity for adventurous behavior)
as a complex property of personality, is considered from the standpoint of a continuous-hierarchical
approach to the structure of personality. The urgency of the problem is related to the need to study
the volitional qualities and personality traits that require bold, fast, risky and adventurous actions in
conditions of high uncertainty. For the empirical verification the following techniques were
selected: the original psychodiagnostic “Test-questionnaire of propensity to adventure” (AVANT-1)
by O. Sannikova, O. Sannikov, N. Melenchuk and the method “Volitional qualities of personality”
by M. Chumakov. The results of the correlation analysis between indicators of adventurism and
volitional qualities of personality traits are presented. There are mostly positive significant
correlations between all indicators of adventurousness and most indicators of volitional qualities of
personality: indicators of determination (Rsh), initiative (In), independence (Sm) and perseverance
(Np). This is with the exceptions of responsibility (Vd) and purposefulness (Cl), with which there
are negative significant relationships. Based on the qualitative analysis of empirical data, the
specifics of volitional qualities of personality in “adventurous” and “non-adventurous” individuals
have been studied. Adventurous personalities are considered to be much more decisive,
independent, proactive and persistent in comparison with non-adventurous ones. They tend to show
confidence, independence, courage, determination, independence, high creativity, productivity and
perseverance in achieving their goals. It has been established that non-adventurous individuals, in
contrast to adventurous individuals, are more responsible and purposeful. The results of the study
show that the level of conscious regulation of behavior, its power over themselves is more
pronounced in adventurous individuals than in individuals with a low level of adventurism.