Іван Огієнко про роль і значення діяльності Пантелеймона Куліша як ідеолога і творця української літературної мови

Abstract

У статті розглядається наукова праця видатного українського вченого, філолога – мовознавця і літературознавця, богослова – історика і культуролога, високого церковного і державного діяча Івана Івановича Огієнка «Куліш як ідеолог і творець української літературної мови»; розкривається актуальність ідеологічних позицій і мовотворчої та літературної діяльності ідейного натхненника українського відродження письменника і культурного діяча ХІХ ст. Пантелеймона Олельковича Куліша та особливо важлива для сучасного періоду українського державотворення ідеологічна спрямованість і досвід педагога, людини високого священного сану Івана Івановича Огієнка. Завдяки ґрунтовній освіті і самоосвіті, таланту і самопізнанню, працьовитості і каторжній праці П. Куліш здобув енциклопедичні знання. Маючи універсальні інтереси, добре розуміючи становище і проблеми свого народу, Куліш доходить висновку: інтелігенція мало знає народ, дивиться на нього тільки як на господарника. Основою естетики Куліша стає ідея: відкрити й пізнати свій народ. А це можна зробити лише за допомогою національної мови, історії й літератури.The article deals with the scientifi c work of the outstanding Ukrainian scientist, scholar, linguist and literary scholar, theologian, historian and culture expert, high church and statesman Ivan Ohiyenko «Kulish as an ideologist and founder of Ukrainian language»; reveals the relevance of ideological positions and language creative and literary activity ideological inspirer of Ukrainian renaissance writer and cultural fi gure of the nineteenth century. Panteleimon Kulish and particularly important for modern period of Ukrainian state ideological orientation and experience of the teacher, man of high priesthood Ivan Ohiyenko. Thanks to the thorough education and self-education, self-knowledge and talent, diligence and hard work P. Kulish got encyclopedic knowledge. With universal interests, well aware of the situation and the problems of its people, Kulish concluded that intellectuals know people not good, looking at it only as a business executive. The basis of aesthetics Kulish is the idea: to open and get to know its people. This can be done only through the national language, history and literature.