Природа в структуре образования

Природничо наукова освіта, що спирається лише на наукове пізнан ня і продукує об’єктивовані знання про природу протиставлена освіті як
дії свідомих актів і живому знанню, яке не залежить від стереотипів попе реднього знання. Природа розглянута не як універсум або сукупний об’єкт природознавства, який поставляє матеріал для розуміння сущого,
а як духовний інструмент для розуміння себе. Для адекватного розуміння вводиться поняття первинного життєвого простору і концепт смерті, усвідомлення якої висуває людину в ситуацію усвідомленого відношення
до буття. Природничо наукова освіта буде ефективною у тому випадку, коли природа стане подією у просторі такої структури, яка породжується в ході артикуляції життєво важливих актів.

Natural science education, which is based on scientific cognition and pro duces objective knowledge about nature, is opposed to education as an action of conscious acts and real knowledge independent of stereotypes of the previous knowledge. Nature is considered not as the universe or combined object of nat
ural science, supplying with material for understanding of essence, but as a spir
itual instrument for understanding of self. To guarantee adequate comprehen sion the concept of primary vital space and concept of death, which brings a man into the situation of rational attitude to life, is introduced. Natural science education will be effective in a case, when nature will becomes an event in space of such structure, which is generated while articulating the acts of vital impor tance.