Зміни показників ігрової діяльності кваліфікованих волейболісток за результатами програми розвитку координаційних здібностей

Незважаючи на високу складність оволодіння технічними прийомами гри у волейбол, висвітленню проблеми розвитку координаційних здібностей волейболісток-початківців у доступній нам спеціальній літературі приділяється недостатньо уваги. Установлена очевидна актуальність розробки обґрунтованої програми координаційної підготовки волейболісток на етапі спеціалізованої базової підготовки. Мета: встановити ефективність програми занять з розвитку координаційних здібностей волейболісток щодо показників ігрової діяльності. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково і методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати. Після проведення педагогічного експерименту підтвердилося припущення про позитивний вплив спеціальних координаційних вправ на ріст показників техніко-тактичної підготовленості. Отримані нами результати показали, що вправи поєднаного розвитку різних координаційних здібностей покращують техніко-тактичні дії волейболісток, адже саме від них багато в чому залежать високі досягнення у спортивних іграх і волейболі зокрема. Фахівці вважають цей факт результатом позитивної інтерференції (перенесення) одного більш інтегрального чинника (здібностей) на інший - менш інтегральний (техніку гри). Висновки. Якість виконання волейболістками елементів техніки гри в волейбол не залежить безпосередньо від однієї, навіть високо розвинутої, координаційної якості, а визначається поєднанням усіх, або більшості з них, оскільки через механізм компенсацій недостатньо високий рівень розвитку окремих координаційних здібностей може компенсуватися силою інших. Досліджено, що волейболістки, які мають вищий рівень координаційної підготовленості, відзначаються кращою ефективністю ігрової діяльності.

Despite the high complexity of mastering volleyball techniques, the issue of developing coordination abilities of novice volleyball players is not sufficiently covered in the available specialized literature. The apparent relevance of developing a well-founded coordination training program for volleyball players at the stage of specialized basic training has been established. The objective of this study was to determine the effectiveness of a training program for developing volleyball players' coordination abilities in relation to performance indicators. Methods included theoretical analysis and synthesis of scientific and methodological literature, pedagogical observation, pedagogical experiment, and methods of mathematical statistics. Results. The pedagogical experiment confirmed the hypothesis about the positive impact of special coordination exercises on the growth of technical-tactical preparedness indicators. Our results showed that exercises for the combined development of different coordination abilities improve the technical-tactical actions of volleyball players, as high achievements in sports games and volleyball in particular largely depend on them. Experts consider this result a positive interference (transfer) of one more integral factor (abilities) to another less integral one (game technique). Conclusions. The quality of volleyball players' performance of volleyball game techniques does not directly depend on a single, even highly developed, coordination quality, but is determined by the combination of all, or most of them, as through the mechanism of compensations, an insufficiently high level of development of certain coordination abilities can be compensated by the strength of others. It was found that volleyball players with a higher level of coordination training demonstrate better effectiveness in game activities.