Мiж конформiзмом i спротивом: трансформацiї соцiальної та релiгiйної iдентичностi на тимчасово окупованих територiях України

У статті досліджуються процеси трансформації соціальної та релігійної ідентичності мешканців тимчасово окупованих територій України в умовах тривалого політичного, інформаційного та символічного тиску з боку Російської Федерації. Робота репрезентує поліпарадигмальний підхід до вивчення запропонованої проблематики, поєднуючи символічний інтеракціонізм, теорію соціальної ідентичності та концепцію соціального спротиву. На основі якісного (26 глибинних інтерв’ю) та кількісного (опитування понад 2000 респондентів) дослідження зафіксовано домінування гібридної соціальної ідентичності, що балансує між зовнішнім конформізмом і латентним спротивом. Встановлено розбіжності між публічною та приватною самоідентифікацією, особливо в питаннях національної приналежності, мови та участі в релігійному житті. Виявлено, що релігійна сфера дедалі частіше використовується як інструмент пропаганди, а повернення на ТОТ зумовлене переважно побутовими й економічними причинами, а не ідеологічною підтримкою окупаційної влади. Отримані результати набувають особливого значення для подальшого осмислення ідентичнісних змін в кризових умовах, та розширюють розуміння різнорівневих трансформаційних процесів, які виникають під впливом окупації.

This article explores the transformation processes of social and religious identity among residents of the temporarily occupied territories of Ukraine under prolonged political, informational, and symbolic pressure from the Russian Federation. The study applies a multi-paradigmatic approach, combining symbolic interactionism, social identity theory, and the concept of social resistance. Based on a mixed-methods design—including 26 in-depth interviews and a quantitative survey of over 2,000 respondents—the research documents the dominance of a hybrid identity that oscillates between external conformity and latent resistance. The findings reveal a marked divergence between public and private self-identification, particularly concerning national affiliation, language use, and participation in religious life. The study also identifies the increasing instrumentalization of the religious sphere for propagandistic purposes and shows that return migration to the occupied territories is primarily driven by household and economic factors rather than ideological support for the occupying authorities. The results are of particular importance for further understanding of identity changes in crisis conditions and expand the understanding of multilevel transformational processes that arise under the influence of occupation.