Теоретичні й методичні засади формування науково-методичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти

У дисертації вперше науково обґрунтовано теоретичні й методичні засади формування науково-методичної компетентності викладачів у післядипломній педагогічній освіті. Аналіз методологічних засад формування професійно-педагогічної компетентності викладачів виявив низку суперечностей між: потребою соціуму в компетентних викладачах та недостатньою відповідністю надаваних ЗВО сучасних освітньо-наукових чи практичних послуг; необхідністю підвищення престижу педагогічної професії й мотивації викладачів до професійного розвитку та недосконалістю системи підготовки, відсутністю можливостей кар’єрного зростання; вимогами до освітньо-наукового антикризового менеджменту в умовах кардинальних соціоекономічних змін та існуючою системою управління персоналом закладів освіти; необхідністю викладачів задовольняти власні освітні потреби через запровадження диференційованих, індивідуально спрямованих програм у післядипломній педагогічній освіті; панівною уніфікованою професійною освітою, що розрахована на підготовку середньостатистичного викладача, та потребами нових типів закладів освіти у фахівцях, що репрезентують сучасні моделі педагогічної професії.

In the dissertation, for the first time, theoretical and methodological principles of forming teachers’ scientific and methodological competence in postgraduate pedagogical education are scientifically substantiated. Analysis of the methodological foundations for the formation of teachers' professional and pedagogical competence found out a number of contradictions between: society’s demend for competent teachers and lack of conformity of modern educational and scientific services or practical services provided by the educational establishments of higher education; need to increase the prestige of the teaching profession and teachers’ motivation to professional development and imperfection of the training system, lack of career opportunities; requirements for educational and scientific anti-crisis management in the conditions of cardinal socio-
economic changes and the existing system of personnel management of educational institutions; teachers’ need to meet their own educational wants through the introduction
of differentiated, individually directed programs in postgraduate pedagogical education;
dominant unified professional education, aimed to train an average teacher, and new types of educational institutions’ needs for specialists, representing modern models of teaching profession.