Адміністративно-правові гарантії реалізації прав внутрішньо переміщених осіб в умовах воєнного стану

У статті досліджено адміністративно-правові гарантії реалізації прав внутрішньо переміщених осіб в умовах воєнного стану. Обґрунтовано, що в сучасних умовах такі гарантії не можуть зводитися лише до законодавчого визначення статусу внутрішньо переміщеної особи, видачі довідки про взяття на облік або призначення допомоги на проживання. Їхній зміст охоплює ширшу систему нормативних, процедурних, інституційних, інформаційних, цифрових, соціально-сервісних і контрольних засобів, які забезпечують реальну можливість особи підтвердити факт переміщення,
отримати необхідну підтримку, скористатися публічними послугами та захистити свої права. Особливу увагу приділено значенню Закону України «Про адміністративну процедуру» для сфери забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб. Доведено, що рішення органів публічної адміністрації щодо взяття особи на облік, відмови у видачі довідки, відкликання або визнання довідки недійсною, призначення чи припинення допомоги мають відповідати вимогам законності, обґрунтованості, пропорційності, належного мотивування, забезпечення права особи бути заслуханою та можливості ефективного адміністративного або судового оскарження.
Окремо проаналізовано цифрові гарантії реалізації прав внутрішньо переміщених осіб. Встановлено, що використання електронних сервісів, Порталу Дія, Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та Єдиної інформаційної системи соціальної сфери розширює доступ до адміністративних і соціальних послуг. Водночас цифровізація створює ризики реєстрових помилок, автоматизованого блокування або ускладнення доступу до виплат, складності виправлення даних і цифрового розриву для осіб, які не мають належного доступу до електронних сервісів.
Запропоновано авторське розуміння адміністративно-правових гарантій реалізації прав внутрішньо переміщених осіб як системи закріплених у законодавстві та забезпечених діяльністю суб’єктів публічної адміністрації засобів, спрямованих на безперервність доступу до прав, пояснюваність адміністративного рішення, зворотність помилки, множинність каналів звернення та ефективність адміністративного й судового захисту.

The article examines administrative and legal guarantees for the realization of the rights of internally displaced persons under martial law. It is substantiated that, under current conditions, such guarantees cannot be reduced only to the statutory definition of the status of an internally displaced person, the issuance of a registration certificate or the payment of living assistance. Their content covers a broader system of legal, procedural, institutional, informational, digital, social-service and control mechanisms that ensure a real possibility for a person to confirm displacement, receive necessary support, access public services and protect their rights.
Particular attention is paid to the significance of the Law of Ukraine “On Administrative Procedure” for the protection of the rights of internally displaced persons. It is demonstrated that decisions of public administration bodies concerning registration, refusal to issue a certificate, withdrawal or invalidation
of a certificate, granting or termination of assistance must comply with the requirements of legality, reasonableness, proportionality, proper reasoning, the right of a person to be heard and the possibility of effective administrative or judicial review.
The article separately analyzes digital guarantees for the realization of the rights of internally displaced persons. It is established that the use of electronic services, the Diia Portal, the Unified Information Database on Internally Displaced Persons and the Unified Information System of the Social Sphere expands access to administrative and social services. At the same time, digitalization creates risks of registry errors, automated blocking or restriction of access to payments, difficulties in correcting data and digital exclusion of persons who do not have proper access to electronic services.
The author proposes an understanding of administrative and legal guarantees for the realization of the rights of internally displaced persons as a system of legally established mechanisms ensured by the activities of public administration bodies and aimed at continuity of access to rights, explainability of administrative decisions, reversibility of errors, plurality of access channels and effectiveness ofadministrative and judicial protection.