Дискурсивний анализ проповеди как нравственно-духовного жанра словесности (на материале православной Рождественской проповеди)

Диссертация посвящена дискурсному исследованию православной Рождественской
проповеди как жанра, истории её возникновения и развития, анализу структурных компонентов. Рождественская проповедь является самостоятельным жанром религиозного дискурса, поскольку обладает характерными чертами, присущими любому жанру. Проповедь – это тематически, композиционно и стилистически устоявшийся тип сообщения. Свои истоки Рождественская проповедь берет в IV веке, и ее дальнейшее развитие связано с распространением христианства. С течением времени Рождественская проповедь эволюционировала от неформальной беседы до институциализированного монолога, став учительно-просветительным словом – тематической проповедью, в которой событие воплощения Бога раскрывается с достаточной обоснованностью, преимущественно в форме логического рассуждения.

The thesis is devoted to discourse analysis of orthodox Christmas sermon as a genre, its
appearance, development and structural components. The sermon as a genre is analysed, the verbal peculiarities along with paralinguistic features of sermon as discourse are examined. The global text categories of sermon are characterized on the basis of its text analysis. Christmas sermon correlation with functional styles of the Russian language is indicate.The communicative situation of preaching is characterized by its dependence on sociocultural context. The communicative goal of sermon is multipurpose and soteriological. A distinctive feature of paralinguistic component of Christmas sermon is its rigidity and kinem usage restriction. Situational paralinguistic means have mainly a confirming function, while manual, mimic and pantomimic ones have an expressive and emotional function. Based on functional and style factors Christmas sermon is correlated with sociopolitical style of the Russian language: its usage, function and speech peculiarities of the verbal level.

Дисертація присвячена дискурсивному дослідженню православної Різдвяної проповіді як жанру, історії її виникнення і розвитку, аналізу структурних компонентів. Проаналізовано проповідь як жанр, розглянуто власне мовні особливості проповіді поряд із паралінгвістичним її оформленням як дискурсу. Схарактеризовано глобальні текстові категорії на основі текстового аналізу проповіді. Указано на суміжність Різдвяної проповіді з системою російських функціональних стилів. Комунікативна ситуація проповіді характеризується своєю детермінованістю, соціокультурним контекстом. Комунікативна мета проповіді різноаспектна, сотеріологічна. Виразною рисою паралінгвістичного оформлення Різдвяної проповіді є інституційність та обмеження у використанні кінем. Ситуаційні паралінгвістичні засобі виконують, головним чином, стверджувальну функцію, мануальні, мімічні та пантомімічні – емоційно-експресивну. Проповідь на Різдво Христове співвідноситься із публіцистичним стилем російської мови на основі функціонально-стилістичних чинників: сфери вживання, функцій, мовних особливостей вербального рівня.