The impact of stylistic devices on journalism and public perception
Журнал
Humanities science current issues
ISSN
2308-4855
Дата випуску
2025
DOI
10.24919/2308-4863/85-2-28
Анотація
The article examines the evolution of media writing, focusing on how contemporary journalistic styles balance brevity with the need for comprehensive, accurate reporting. With the rise of digital media, the appearance of clickbait, and the diminishing attention spans of modern readers, news writing has become shorter, emphasizing the need to capture attention quickly while conveying essential information. This shift has raised concerns about oversimplifying complex issues, the potential loss of depth, and the increase in sensationalism in media coverage. The authors emphasize that despite these challenges, forms of journalism, such as editorials and feature articles, continue to offer more in-depth analysis, underscoring the tension between brevity and depth. The study highlights the linguistic and structural characteristics of contemporary news writing, examining how stylistic devices and media consumption habits shape public understanding. Key features of journalistic language, such as headlines, objectivity, and quotations, are discussed in detail. Headlines are identified as critical tools for engaging readers, often condensed to deliver information in an attention-grabbing manner. The article explores the evolving role of media language, noting that traditional journalistic structures, such as the “Five Wh” rule, have become less rigid, reflecting a shift toward more narrative-driven reporting. The increasing use of evaluative language in news discourse is also discussed, as media outlets blend informational content with subtle judgments, influencing public perception. Stylistic devices such as idiomatic expressions, metaphors, euphemisms, and rhetorical techniques are analyzed for their role in shaping the tone of news articles. The article concludes by exploring how idiomatic expressions and metaphors contribute to the persuasive power of journalism, providing readers with vivid imagery and implicit evaluations. Overall, the study underscores the dynamic nature of journalistic writing, where language techniques not only inform but also influence public opinion.
У статті розглядається еволюція мовного стилю сучасних медіа. Автори зосереджують увагу на тому, як сучасні журналістські тексти балансують між лаконічністю та необхідністю надання всебічної та точної інформації. Із розвитком цифрових медіа, появою клікбейту та зменшенням уваги сучасних читачів, тексти новин стали коротшими, прагнуть швидко привертати увагу, але й одночасно передавати основну інформацію. Ці зміни викликають занепокоєння щодо спрощення складних тем, втрати глибини аналізу та зростання сенсаційності в медіа. Автори підкреслюють, що незважаючи на ці виклики, певні форми журналістики, такі як редакційні статті та аналітичні матеріали, продовжують надавати більш глибокий аналіз, підкреслюючи
напруження між стислістю та глибиною висловлювання. У статті аналізуються структурні та лінгвістичні характеристики сучасних новинних текстів, а також досліджується, як стилістичні засоби та особливості сприйняття медіа впливають на формування громадського розуміння. Детально роз-глядаються основні особливості журналістської мови, зокрема структура заголовків, принципи об’єктивності та використання цитат. Заголовки вважаються важливими інструментами для залучення уваги читачів, часто вони скорочуються, щоб подати інформацію більш привабливо. Стаття досліджує зміну ролі медійної мови, зауважуючи, що традиційні журналістські структури стають менш жорсткими, що відображає перехід до більш наративного стилю репортажів. Також розглядається зростання використання оцінювальної мови в новинах, оскільки медіа поєднують факти з оцінками, що формує громадське сприйняття. Стаття аналізує роль стилістичних засобів, таких як ідіоматичні вирази, метафори, евфемізми та риторичні техніки, у формуванні тону новинних статей.
Автори також аналізують, як ідіоми та метафори підвищують переконливість журналістики, створюючи яскраві образи і неявні оцінки для читачів. Загалом, дослідження підкреслює, що мова публіцистичного стилю є динамічним процесом, де мовні техніки не лише інформують, а й формують громадську думку.
напруження між стислістю та глибиною висловлювання. У статті аналізуються структурні та лінгвістичні характеристики сучасних новинних текстів, а також досліджується, як стилістичні засоби та особливості сприйняття медіа впливають на формування громадського розуміння. Детально роз-глядаються основні особливості журналістської мови, зокрема структура заголовків, принципи об’єктивності та використання цитат. Заголовки вважаються важливими інструментами для залучення уваги читачів, часто вони скорочуються, щоб подати інформацію більш привабливо. Стаття досліджує зміну ролі медійної мови, зауважуючи, що традиційні журналістські структури стають менш жорсткими, що відображає перехід до більш наративного стилю репортажів. Також розглядається зростання використання оцінювальної мови в новинах, оскільки медіа поєднують факти з оцінками, що формує громадське сприйняття. Стаття аналізує роль стилістичних засобів, таких як ідіоматичні вирази, метафори, евфемізми та риторичні техніки, у формуванні тону новинних статей.
Автори також аналізують, як ідіоми та метафори підвищують переконливість журналістики, створюючи яскраві образи і неявні оцінки для читачів. Загалом, дослідження підкреслює, що мова публіцистичного стилю є динамічним процесом, де мовні техніки не лише інформують, а й формують громадську думку.
Файл(и)![Ескіз]()
Вантажиться...
Назва
Ishchuk_Sokorchuk.pdf
Розмір
327.1 KB
Формат
Adobe PDF
Контрольна сума
(MD5):20280055b5e485e2a7c245bcb9a1d3ac
