Використання програм оздоровчого фітнесу для підвищення фізичної активності осіб із сидячим способом життя

У статті розглядається проблема гіподинамії серед осіб із сидячим способом життя та шляхи її подолання засобами оздоровчого фітнесу. Метою дослідження було оцінити ефективність фітнес-програм у підвищенні рівня фізичної активності працівників та мешканців Обухівської громади віком 45–55 років. У дослідженні взяли участь 33 особи, поділені на три групи, які протягом 9 місяців двічі на тиждень займалися за програмами з різним поєднанням циклічних вправ, гімнастичних вправ і рухливих ігор. Результати свідчать про достовірне покращення показників фізичної підготовленості, серцево-судинної функції та загального стану здоров’я. Найвищу ефективність продемонструвала послідовність, що починалась із гімнастичних вправ і завершувалась циклічними навантаженнями. Висновки підкреслюють доцільність індивідуалізованого підходу й поетапної організації тренувального процесу. Отримані дані можуть бути використані для впровадження оздоровчих програм у територіальних громадах.

The article explores the impact of health and fitness programs on increasing physical activity among adults aged 45–55 who lead sedentary lifestyles due to occupational characteristics. The study was conducted in the Obukhiv community and involved 33 participants divided into three experimental groups. Each group followed a 9-month intervention program with structured sessions held twice a week. Three model fitness programs were implemented, varying in their emphasis on moderate-intensity aerobic exercises, general developmental gymnastics, and active games. The sequence of program implementation differed across groups to assess the effectiveness of various combinations.
The research methodology included physical fitness tests (e.g., Cooper test, sit-and-reach), cardiovascular assessments (e.g., heart rate, blood pressure), and functional health indices (e.g., Ruffier and Genchi tests). Data were analyzed using pedagogical observation, questionnaires, and statistical methods (significance level p<0.05).
Results demonstrated significant improvements in all groups regarding physical readiness and functional health indicators. The second group, which started with gymnastics, transitioned to games, and finished with aerobic exercises, showed the most pronounced progress. This sequence allowed for gradual adaptation of the body’s systems and optimal load progression. The findings highlight the importance of phased and varied physical activity, especially when working with middle-aged individuals who are physically inactive.
The study confirms the effectiveness of community-based fitness programs designed according to principles of gradual progression, variability, and accessibility. These programs not only improve physical condition but also foster motivation for regular exercise. The article emphasizes the need for tailored interventions in local communities to address the global challenge of sedentary behavior.