Медійний, семіотичний та візуальний повороти як засади аналізу моушн-дизайну

Abstract

Комунікативність і відкритість моушн-проєктів свідчать про те, що ця реальність потребує сучасного наукового дослідження. Медійний, семіотичний і візуальний повороти – це вже зазначена реальність філософської, культурологічної і мистецтвознавчої рефлексії, яка так чи інакше впливає на визначення констант і провідних формотворчих засад моушн-дизайну. Мета статті – визначити феномен моушн-дизайну як синтетичну реальність медіа. Методологія дослідження презентована системним і компаративними підходами, що допомагає здійснити аналіз системної цілісності motin. Проаналізовані креативні можливості в дизайн-рефлексії медіа, семіотичного та візуального поворотів. Наукова новизна статті. Моушн-дизайн визначає предметний і зображувальний світ поняттєвих конструкцій візуальної культури, їх презентацію як чуттєву еквівокацію. Двоосмисленість, предметно-поняттєва й чуттєва, дає можливість говорити про те, що формується радикальний спосіб формотворення в царині virtus, який у феноменології визначається як можливість досягти сенсу речей без глибоких розмислів і всього того, що було пов’язано із класичною філософією. Адже в історії культури, мистецтва семіотичний рух надзвичайно гостро був визначений у дизайні й архітектурі, де проблема іншого, реалізація на іншого й діалог «Я» і «Ти» радикалізувався і усвідомлював загальну думку, спільне почуття того, що можна зазначити як сутність речей. Висновки. Теоретико-методологічні засади дослідження – це складний перетин осмислення моушн-дизайну як системи метакомунікативної, метахудожньої і метаконструктивної реальності. Власне, тут реалізується системотворчість як функціональна реальність донесення інформації, яка задовольняє всіх і не потребує жодних додаткових конфігурацій. Виникає віртуальна реальність, яку пов’язують з digitus, з дигітальними трансформаціями, орієнтованими на естетичну сугестію.The relevance of the problem. The communicativeness and openness of motion projects indicate that this reality requires modern scientific research. Media, semiotic and visual turns are the already mentioned reality of philosophical, cultural and art-historical reflection, which in one way or another affects the definition of constants and leading form-forming principles of motion design. The purpose of the article is to define the phenomenon of motion design as a synthetic reality of the media. The research methodology is presented by systemic and comparative approaches, which helps to carry out an analysis of the systemic integrity of motin. Creative possibilities in the design reflection of media, semiotic and visual turns are analyzed. Scientific novelty of the article. Motion design defines the objective and pictorial world of conceptual constructions of visual culture, their presentation as a sensory equivocation. Ambiguity, objective-conceptual and sensory, makes it possible to say that a radical way of forming is being formed in the realm of virtus, which in phenomenology is defined as the ability to achieve the meaning of things without deep reflection and everything that was associated with classical philosophy. After all, in the history of culture and art, the semiotic movement was extremely sharply defined in design and architecture, where the problem of the other, the implementation on the other and the dialogue of "I" and "You" was radicalized and realized the general opinion, the common feeling of what can be noted as the essence of things. Conclusions. Theoretical and methodological principles of the study are a complex intersection of understanding motion design as a system of metacommunicative, meta-artistic and meta-constructive reality. Actually, here system creation is realized as a functional reality of information delivery that satisfies everyone and does not require any additional configurations. A virtual reality arises, which is associated with digitus, with digital transformations oriented towards aesthetic suggestion.