Адаптація інокультурних практик в контексті глобалізаційних тенденцій

У статті розглянуто проблематику інокультурних практик в контексті адаптації як однієї з основних форм взаємодії культур в контексті глобалізації. Уточнено поняття «інокультурні практики», які розглядаються як предметно-практична діяльність, пов’язана зі створенням та/або поширенням культурних продуктів, що сформувалися в умовах соціокультурного простору інших країн і отримали популяризацію світового масштабу завдяки глобалізаційним тенденціям. Екстрапольовано концепцію культурної локалізації та культурної гібридності на проблематику адаптації інокультурних практик. Констатовано, що локалізація більшості інокультурних практик необхідна для їх реалізації на інших територіях і включає в себе складні культурні процеси з метою своєрідного «перекладу» для країн-реципієнтів. Культурна гібридність як транскультурна форма, виникнення якої пов’язане з діалогом культур, набуває різних форм відповідно до територіальної специфіки та властивостей конкретної інокультурної практики. Дослідження виявило, що: феномен інокультурних практик перебуває в залежності від того, як культури-реципієнти сприймають артефакти, що продукує культура-донор; виходячи зі специфіки глобалізаційних процесів, характерних для масової культури перших десятиліть ХХІ ст., локалізація в дискурсі інокультурних практик реалізується засобами адаптації змістового, ціннісного та формально-текстового (медіатексту, аудіовізуального, сценічного та ін.) рівнів; за умов успішної адаптації інокультурні практики в процесі сумісності з новим соціокультурним простором трансформуються з урахуванням цінностей, традицій та норм культури-реципієнта.

The article examines the problems of foreign cultural practices in the context of adaptation as one of the main forms of cultural interaction in the context of globalization. The concept of "foreign cultural practices" is clarified, which are considered as subject-practical activities related to the creation and/or distribution of cultural products that were formed in the conditions of the socio-cultural space of other countries and were popularized on a global scale due to globalization trends. The concept of cultural localization and cultural hybridity is extrapolated to the problem of adaptation of foreign cultural practices.
It was established that the localization of most foreign cultural practices is necessary for their implementation in other territories and includes complex cultural processes with the aim of a kind of "translation" for the recipient countries. Cultural hybridity as a transcultural form, the emergence of which is connected with the dialogue of cultures, takes different forms in accordance with the territorial specificity and properties of a specific foreign cultural practice. The research revealed that: the phenomenon of foreign cultural practices depends on how the recipient cultures perceive the artifacts produced by the donor culture; based on the specifics of globalization processes characteristic of the mass culture of the first decades of the 21st century, localization in the discourse of foreign cultural practices is realized by means of adaptation of content, value and formal-textual (media text, audiovisual, stage, etc.) levels; under the conditions of successful adaptation, foreign cultural practices in the process of compatibility with the new socio-cultural space are transformed taking into account the values, traditions and norms of the recipient culture.