Physical self-education and self-improvement in a healthy lifestyle

Physical self-education is understood as a process of purposeful, conscious, and systematic self-improvement aimed at developing an individual's physical fitness. It includes a set of techniques and activities that define and regulate an individual emotionally charged, active stance toward their health, psychophysical state, physical improvement, and education. Physical education and training will not yield long-term positive results unless they stimulate the student's desire for self-improvement and self-development. Self-education intensifies the process of physical education, reinforcing, expanding, and refining the practical skills and abilities acquired in physical education. Self-education requires willpower, although this willpower is formed and reinforced through work and overcoming difficulties that stand in the way of achieving goals. It can be combined with other types of self-education-moral, intellectual, work-related, and aesthetic. The main motivations for physical self-education are: the demands of social life and culture; The desire for recognition within the group; competition; the awareness of one's own inadequacy in meeting the demands of social and professional activities. Motivation may include criticism and self-criticism, which help one recognize one's own shortcomings. The process of physical self-education includes three main stages. Stage I is associated with self-knowledge, identifying positive mental and physical qualities, as well as negative aspects that must be overcome. The effect of self-knowledge is determined by the student's self-discipline. Self-knowledge methods include self-observation, self-analysis, and self-assessment.

Фізичне самовиховання розуміється як процес цілеспрямованого, свідомого та систематичного самовдосконалення, спрямоване на розвиток фізичної підготовленості особистості. Воно включає сукупність прийомів та заходів, що визначають та регулюють емоційно заряджену, активну позицію особистості щодо свого здоров'я, психофізичного стану, фізичного вдосконалення та освіти. Фізичне виховання та тренування не дадуть довгострокових позитивних результатів, якщо не стимулюватимуть прагнення учня до самовдосконалення та саморозвитку. Самоосвіта ідентифікує процес фізичного виховання, закріплюючи, розширюючи та вдосконалюючи практичні навички та здібності, набуті у фізичному вихованні. Самоосвіта вимагає сили волі, хоча ця сила волі формується та підкріплюється через працю та подолання труднощів, що стоять на шляху досягнення цілей. Її можна поєднувати з іншими видами самоосвіти – моральною, інтелектуальною, трудовою та естетичною. Основними мотивами фізичного самовиховання є: вимоги соціального життя та культури; прагнення до визнання в групі; конкуренція; усвідомлення власної нездатності задовольнити вимоги соціальної та професійної діяльності. Мотивація може включати критику та самокритику, які допомагають усвідомити власні недоліки. Процес фізичного самовиховання включає три основні етапи. І етап пов'язаний із самопізнанням, виявленням позитивних психічних і фізичних якостей, а також негативних аспектів, які необхідно подолати. Ефект самопізнання визначається самодисципліною учня. Методи самопізнання включають самоспостереження, самоаналіз та самооцінку.