Проблема становлення основ самосвідомості особистості в умовах депривації сімейної взаємодії

У даній статті досліджується проблема розвитку основ самосвідомості дитини, що
виховується в умовах психічної депривації. Експериментальні дослідження показують, що до кінця першого року життя у цих дітей спостерігаються значні відхилення в їх особистісному розвитку. У вихованців дитячого будинку не формуються відносини прихильності з близькими дорослими, не складається особистісно орієнтоване спілкування, затримується розвиток потреби у співпраці та спілкуванні з дорослим. Надалі це негативно впливає на формування самосвідомості дитини і системи її ставлення до себе, до інших людей і до навколишнього світу

This article gives a scientific grounding of the problem of becoming of consciousness of
personality. The essence of which is the character of communication and interrelations of child with adult determines the peculiarities of child’s development and his attitude to himself and to another people. Selfimage as the author move, arises during a life practice, from experience in individual activity and from communication experience. The main reasons of the problem concerning personal development of boarding-school pupils, can be insolvent and unproductive forms of communication with adults, the lack of
psychological comfort and development perspectives.

В данной статье исследуется проблема развития основ самосознания ребенка,
воспитывающегося в условиях психической депривации. Экспериментальные исследования показывают, что к концу первого года жизни у этих детей наблюдаются значительные отклонения в их личностном развитии. У воспитанников детского дома не формируются отношения привязанности с близкими взрослыми, не складывается личностно ориентированное общение, задерживается развитие потребности в сотрудничестве и общении со взрослым. В дальнейшем это негативно влияет на формирование самосознания ребенка и системы его отношений к себе, к другим людям и к окружающему миру.