Особливості моделей студентського тьюторства в європейських закладах вищої освіти

У сучасних умовах освітній процес в європейських закладах вищої освіти спрямований на виконання соціального замовлення – формування самостійної, активної, ініціативної, творчої особистості. Поява студентського тьюторства викликана насамперед тенденцією оновлення змісту освіти, пошуком оптимальних методів та форм активізації навчально-виховної діяльності зі студентами та необхідністю розкриття їхнього внутрішнього потенціалу. У статті подано аналіз студентського тьюторства як педагогічної практики в умовах вищої освіти європейських країн, визначено передумови та переваги студентського тьюторства. Наголошено, що студенти-тьютори – взірці в очах своїх підопічних, тому що досягли кращих результатів у навчальній, виховній і організаційній роботі. Також це, як правило, креативні особистості, які, знаючи, що може зацікавити їхніх ровесників, вносять пропозиції з проведення тьюторіалів. Розглянуто три основні моделі студентського тьюторства, а саме: різновікове студентське тьюторство (Cross-Age Peer Tutoring), взаємне студентське тьюторство (Reciprocal Peer Tutoring), студентське тьюторство однолітків (Same-age Peer Tutoring). Описано способи об’єднання студентів у пари, наприклад, за рівнем здібностей, освоєними навичками чи віком тощо. Описано основні принципи, на які студент-тьютор спирається на тьюторіалах, а саме: принцип індивідуалізації, відкритості, гнучкості, безперервності, варіативності та взаємозв’язку гуманізму і поваги до тьюторантів. Запорука ефективності студентського тьюторства розглядається з позиції ефективності і безпосередності передачі знань. Наголошено, що у зв’язку з тим, що студент-тьютор сприймається як “рівний”, порада та допомога, що надаються такими тьюторами, можуть бути сприйняті з більшою готовністю і бажанням, ніж аналогічна допомога викладача. Навчання студентів-тьюторів може проводитися за допомогою спеціальних програм, за рахунок безпосереднього включення в тьюторську роботу або як супровід і спостереження за роботою досвідчених тьюторів.

Nowadays the educational process in European institutions of higher education is aimed at fulfilling a social order – the formation of an independent, active, creative personality. The appearance of peer-tutoring is caused primarily by the trend of updating the content of education, the search for optimal methods and forms of activation of educational activities with students, and the need to reveal their inner potential. The article presents an analysis of peer-tutoring as a pedagogical practice in the conditions of higher education in European countries; prerequisites and advantages of peer-tutoring are determined. It is emphasized that peer-tutors are role models in the eyes of their tutees, because they have achieved better results in educational and organizational work. Also, as a rule, they are creative individuals who, knowing what may interest their tutees, make suggestions for conducting tutorials. The main three models of student tutoring are considered, namely: Cross-Age Peer Tutoring, Reciprocal Peer Tutoring, Same-Age Peer Tutoring. Methods of pairing students are described, for example, by ability level, mastered skills, age, etc. The main principles on which the peer-tutor relies on tutorials are described, namely: the principle of individualization, openness, flexibility, continuity, variability, and the interrelation of humanism and respect for tutors. The key to the effectiveness of peer-tutoring is considered from the point of view of efficiency and immediacy of knowledge transfer. It is emphasized that due to the fact that the peer-tutor is perceived as an “equal”, the advice and assistance provided by such tutors may be received more readily and willingly than similar assistance from an educator. The training of peer-tutors can be carried out with the help of special programs, due to direct inclusion in the tutoring work or as support and observation of the work of experienced tutors.