Своєрідність чорного гумору як різновиду комічного

Розділ присвячений опису своєрідності чорного гумору як різновиду комічного. Простежено історію розвитку і традицію теоретичного осмислення поняття «чорний гумор». Наведено трактування вказаного терміна в мовознавчо-літературознавчому аспекті з опорою на вітчизняні та зарубіжні джерела довідкового характеру. Виявлено провідні критерії розмежування чорного гумору серед різновидів комічного (гумору, іронії, сатири, сарказму). Охарактеризовано ключові ознаки чорного гумору як різновиду комічного згідно з критеріями, що ґрунтуються на естетичних, соціальних, біопсихологічних та лінгвістичних засадах.
Під чорним гумором автор розуміє один з різновидів комічного як гумор з домішкою цинізму, комічний ефект якого полягає в глузуваннях над «похмурими», макабричними темами; як іронічно-гірку усмішку людини з приводу свого жалюгідного становища в реальному світі. Наголошено, що головна комунікативна функція чорно-гумористичного комічного поля полягає в глумі над макабричними темами, такими як небезпека чи смерть, що заборонені для жартів у межах звичайного гумору. Комічний ефект формується через поєднання глузливого, цинічного, різкого та жорстокого сміху з негативною емоційною реакцією адресата, яка включає образу, злість, сум, страх і відчай. Соціальна активність у цьому контексті проявляється агресивністю. Чорний гумор відзначається подвійною реакцією: спочатку сміх, потім жах або сором, що підкреслює парадоксальність і поєднання тематичної жорстокості та емоційної складової сміху. Перспективу подальших розвідок вбачаємо в розробці алгоритму ідентифікації чорного гумору в прозовому творі з урахуванням зазначених особливостей лінгвістичного й екстра-лінгвістичного характеру.

The chapter deals with the description of the originality of black humour as a distinct type of the comic category. The history of development and the tradition of theoretical understanding of the black humour concept have been traced. The interpretation of the specified term in the linguistic and literary aspect has been introduced, relying on domestic and foreign reference sources. The leading criteria for distinguishing black humour among the types of comic category (including humour, irony, satire, sarcasm) have been identified. The key features of black humour as a type of comic category have been characterized according to the criteria based on aesthetic, social, biopsychological, and linguistic principles. Black humour is defined by the author as the comic category subtype, that is humour with an admixture of cynicism, the comic effect of which consists in mockery of “gloomy”, macabre themes; as an ironic-bitter smile of a person about his miserable position in the real world. It is emphasized that the main communicative function of the black-humour comic field is to mock macabre themes, such as danger or death that are prohibited for jokes within the framework of ordinary humour. The comic effect is formed through a combination of mocking, cynical, harsh, and cruel laughter with a negative emotional reaction of the addressee, which includes insult, anger, sadness, fear, and despair. Social activity in this context is manifested by aggressiveness. Black humour is characterized by a double reaction: first laughter, then horror or shame, which emphasizes the paradoxicality and combination of thematic cruelty and the emotional component of laughter. We see the prospect of further exploration in the development of an algorithm for identifying black humour in a prose literary work, considering the aforementioned features of linguistic and extralinguistic nature.