Часова компетентність та психологічна ресурсність у фахівців із реалізації страхових продуктів

Abstract

Стаття присвячена дослідженню часової компетентності та психологічної ресурсності у працівників страхових компаній – фахівців із реалізації страхових продуктів. Часова компетентність розуміється як професійна компетентність, яка виявляється у вмінні враховувати часовий чинник під час планування, організації та реалізації професійної діяльності. Психологічна ресурсність розуміється як здатність людини актуалізувати власні ресурси, оперувати ними та оновлювати. Емпіричне дослідження проводилося із застосуванням опитувальників «Персональна компетентність у тайм-менеджменті» та «Психологічна ресурсність особистості». Респондентами виступили 72 особи різної статі та стажем професійної діяльності від 1 до 25 років. За результатами емпіричного дослідження доведено, що у фахівців із реалізації страхових ресурсів на статистично значущому рівні переважають середні та високі показники часової компетентності та психологічної ресурсності. Зафіксовано наявність статистично значущих позитивних кореляційних зв’язків між показниками часової компетентності та такими шкалами психологічної ресурсності, як упевненість у собі, прагнення мудрості та уміння використовувати власні ресурси. Психологічні ресурси не існують ізольовано, а перебувають у складних синергетичних взаємодіях. Визначено, що часова компетентність і психологічна ресурсність перебувають у взаємному підсиленні, утворюючи інтегральну характеристику особистості – ресурсно-часову компетентність. Ресурсно-часова компетентність фахівця з продажу страхових продуктів – це інтегральна характеристика особистості фахівця з просування, консультування та укладання договорів страхування з клієнтами, утворена синергетичною взаємодією часової компетентності з такими компонентами психологічної ресурсності, як упевненість у собі, прагнення мудрості та здатність ефективно використовувати власні ресурси.The article is the result of research into time competence and psychological resourcefulness among insurance company employees who are specialists engaged in the provision and sale of insurance products. Time competence is understood as a professional competence that manifests itself in the ability to take the time factor into account when planning, organizing, and carrying out professional activities. Psychological resourcefulness is defined as a person’s ability to activate, operate, and renew their internal resources. The empirical study was conducted using the questionnaires “Personal Competence in Time Management” and “Psychological Resourcefulness of the Individual”. The sample consisted of 72 respondents of different genders with professional experience ranging from 1 to 25 years. The results of the empirical research demonstrate that specialists involved in the sale of insurance products show, at a statistically significant level, predominantly medium and high indicators of time competence and psychological resourcefulness. Statistically significant positive correlations were identified between time competence and such scales of psychological resourcefulness as self-confidence, the pursuit of wisdom, and the ability to use one’s own resources. Psychological resources do not exist in isolation but operate within complex synergistic interactions. It was determined that time competence and psychological resourcefulness interact in a mutually reinforcing manner, forming an integral characteristic of the individual – resource-time competence. Resource-time competence of a specialist in the sale of insurance products is defined as an integral characteristic of a professional engaged in promoting, consulting on, and concluding insurance contracts with clients. This characteristic emerges from the synergistic interaction between time competence and key components of psychological resourcefulness, such as self-confidence, the pursuit of wisdom, and the ability to effectively use one’s own resources.