Удосконалення теоретичної підготовленості веслувальників на етапі спеціалізованої базової підготовки шляхом застосування авторських інтерактивних засобів

У статті розглянуто особливості використання авторських інтерактивних засобів у процесі теоретичної підготовки веслувальників. Мета дослідження – визначити порівняльну ефективність застосування авторських інтерактивних засобів у теоретичній підготовці веслувальників на етапі спеціалізованої базової підготовки. Методи: теоретичний аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 36 спортсменів (І розряд – КМС), яких було розподілено на контрольну та експериментальну групи. Тривалість експерименту – 32 тижні. В експериментальній групі застосовувалися авторські інтерактивні засоби теоретичної підготовки, у контрольній – традиційні методи. Результати. Наприкінці експерименту в експериментальній групі встановлено достовірне зростання показників теоретичної підготовленості за всіма розділами (p<0,001). Загальна кількість балів збільшилася на 13,57 бала, що суттєво перевищує показники контрольної групи (p<0,001). Найбільші зміни зафіксовано у розділах техніко-тактичної підготовки, планування тренувального процесу та фізіологічних основ навантажень. Висновки. Використання авторських інтерактивних засобів забезпечує статистично значуще підвищення рівня теоретичної підготовленості веслувальників і може бути рекомендоване до впровадження у систему їх багаторічної підготовки.

The article examines the specific features of using author-designed interactive tools in the process of theoretical training of kayakers and canoeists. Purpose of the article – to determine the comparative effectiveness of traditional and author’s interactive tools in theoretical training of kayakers and canoeists at the stage of specialized basic training. Methods: theoretical analysis and generalization of scientific literature and Internet sources, pedagogical observation, pedagogical experiment, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics. The study involved 36 athletes (1st sports category – Candidate for Master of Sport) divided into control and experimental groups (18 each). The duration of the experiment was 32 weeks during the preparatory period of the macrocycle. The content of theoretical training in both groups was identical; however, the experimental group used author’s interactive tools, while the control group applied only traditional methods. Results. At the beginning of the experiment no significant differences were found between the groups (p>0.05), which confirmed their homogeneity. After the experiment, statistically significant improvements were observed in the experimental group across all sections of theoretical training (p<0.001). The total score increased by 13.57 points, which was significantly higher than in the control group (p<0.001). The most pronounced improvements were recorded in technical and tactical training, planning of the training process, and physiological bases of physical loads. Conclusions. The implementation of author’s interactive tools ensures a statistically significant increase in the level of theoretical preparedness of kayakers and canoeists at the stage of specialized basic training and can be recommended for integration into the long-term athlete development system.