Оцінка рівня фізичної грамотності здобувачів вищої освіти

У статті проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення поняття фізичної грамотності та її структури в контексті вищої освіти. Досліджено рівень фізичної грамотності студентської молоді, що охоплює мотиваційний, когнітивний, руховий і поведінковий компоненти. З’ясовано основні чинники, які впливають на формування фізичної грамотності студентів, а також бар’єри, що перешкоджають регулярній фізичній активності. Отримано результати анкетування здобувачів вищої освіти, які свідчать про переважання середнього рівня фізичної грамотності за достатнього рівня мотивації та знань і помірної рухової активності. Зроблено висновки щодо необхідності комплексного підходу до формування фізичної грамотності в закладах вищої освіти з урахуванням мотиваційних, освітніх і організаційних чинників.

The article analyzes contemporary scientific approaches to the concept of physical literacy and its structural components in the context of higher education. The relevance of the study is determined by the decline in physical activity among students caused by increased academic workload, sedentary behavior, and the digitalization of everyday life. The level of physical literacy of university students was investigated as a multidimensional construct encompassing motivational, cognitive, motor, and behavioral components. The study examined the main factors influencing the formation of physical literacy as well as the barriers that limit regular engagement in physical activity. A survey was conducted among 322 higher education students aged 17–22 years. The methods included analysis and synthesis of scientific and methodological literature, questionnaires, pedagogical observation, and statistical data processing. The results were obtained through a composite assessment approach, which made it possible to identify different levels of physical literacy. The findings revealed a predominance of a moderate level of physical literacy among students, characterized by relatively high motivation and sufficient knowledge regarding physical development and health preservation, combined with moderate levels of practical physical activity.
It was found that most students prefer individual forms of physical activity, while participation in organized or collective sports remains limited. The main barriers to regular physical activity were identified, including lack of time, insufficient motivation, unfavorable conditions, and subjective factors such as fatigue and low self-regulation.
Conclusions were drawn that physical literacy is a multidimensional phenomenon requiring a comprehensive and systematic approach within higher education institutions. The study emphasizes the necessity of creating a supportive educational environment, implementing motivational strategies, and integrating cognitive, motor, and behavioral components to enhance students’ physical literacy and promote a sustainable active lifestyle.