Основні міжнародні моделі розвитку спортсменів

У статті проведено комплексний теоретичний аналіз провідних міжнародних моделей розвитку спортсменів: LTAD, ADM, DMSP, FTEM та CYD. Мета дослідження. Здійснити порівняльний аналіз основних міжнародних моделей розвитку спортсменів, виявити їхні позитивні й негативні сторони та окреслити сучасні погляди на розвиток спортсменів. Методи дослідження базуються на теоретичному аналізі, порівнянні та систематизації сучасних наукових джерел. Результати аналізу свідчать про те, що класичні лінійні моделі (LTAD) поступаються у гнучкості сучасним нелінійним підходам (FTEM), які враховують індивідуальні траєкторії розвитку та соціальні виклики. Висновки. Встановлено, що найбільш придатною для впровадження в Україні є гібридна модель на основі FTEM, доповнена принципами комплексного розвитку молоді (CYD). Такий підхід дозволяє зберегти спортивний резерв в умовах нестабільності, зміщуючи акцент з вузької спеціалізації на формування стійкої, багатогранної особистості спортсмена, що є критичним для післявоєнного відновлення галузі.

The study aims to conduct a comprehensive comparative analysis of the primary international athlete development models, specifically Long-Term Athlete Development (LTAD), the American Development Model (ADM), the Developmental Model of Sport Participation (DMSP), the Foundation, Talent, Elite, Mastery (FTEM) framework, and Composite Youth Development (CYD). It seeks to identify the advantages and disadvantages of each model while outlining contemporary scientific perspectives on long-term athletic preparation to address issues like early specialization and burnout. Methods. The research utilizes theoretical analysis, generalization, comparison, and systematic review of modern scientific and methodological literature regarding global athlete development strategies. Results. The study identifies a global shift from coach-centered to athlete-centered paradigms, emphasizing that systems must adapt to individual maturation rates rather than forcing athletes into rigid structures. LTAD is recognized for its focus on biological sensitive periods but criticized for excessive linearity. ADM is highlighted for promoting lifelong engagement and multi-sport participation. DMSP clearly distinguishes between early sampling and specialization, favoring diversification for long-term health. The Australian FTEM model provides a sophisticated 10-level flexible framework for resource allocation. Finally, CYD integrates physical fitness with psychosocial well-being, viewing the athlete as an individual rather than a system component. Conclusions. The research concludes that athlete development has evolved toward non-linear, person-oriented approaches. For Ukraine’s post-war recovery, the study suggests that a simple copy of Western models is insufficient. Instead, the most effective path is modernization based on the Australian FTEM framework, which accounts for non-linear life paths, integrated with the CYD philosophy that prioritizes human health and character over immediate competitive achievements. This integrated approach is essential for fostering a resilient and healthy generation in the post-war period.