«Постправда»: безпекові виклики, наукові дискусії, політичний сленг

Від здатності суспільства розпізнавати реальне й уявне залежать політичний
розвиток і політична стабільність, міжнародна та національна безпека загалом. У статті
акцентується увага на змісті поняття «постправда»  такій інтерпретації явищ /
відносин / процесів (зокрема й суспільно-політичних), що не відповідає дійсності або
частково спотворює її. Постістиннне (постправдиве) у політичному житті свідчить про
зниження уваги до фактів при окресленні стратегій політики, певну «девальвацію»
першоджерел при прийнятті політичних рішень, кризу довіри на шляху розвитку
демократії, миру, безпечного світу. Це інструмент політичної боротьби та сучасних воєн.
Суперечливий зміст поняття, на думку авторки, потребує якісного політологічного
осмислення. Проблематику проаналізовано у структурі категоріального апарату
політичної науки, громадсько-політичного сленгу, а також актуальних суспільно-
політичних, безпекових викликів.
Якісно роз’яснити зміст і сучасні виклики постправди допомогли міждисциплінарні
підходи та методи. Опрацьовані політологічні словники та енциклопедії, офіційні
документи, матеріали популярних сайтів, умовні «рейтинги» часто вживаних слів.
Ретроспективний аналіз, зокрема відсилання до радянської історії дозволили з’ясувати
окремі чинники поширених деформацій у розумінні феномену правди суспільством. Загалом
постправдива політика характеризується як маніпулювання базовими знаннями про історію
та політику, як спрощення, посилення емоційних компонентів політичних ідеологій. Це
загроза порозумінню, ефективному обміну політичною інформацією, політичній соціалізації.
Це випробування спільноти на грамотність і витривалість. У статті не йдеться про
запровадження нового наукового поняття, але акцентується на відповідальності
інтелектуального середовища перед постправдивими обставинами сучасності.

Political development and political stability, international and national security depends on
society's ability to recognize the real and the imaginary. The concept of "post-truth" is such an
interpretation of phenomena / relations / processes (including socio-political) that does not
correspond to reality or partially distorts it. The post-truth in political life indicates a decrease in
attention to facts when defining strategies, a certain ―devaluation‖ of primary sources when
making political decisions, a crisis of confidence on the way to the development of democracy,
peace, a secure world. It is an instrument of political struggle and modern wars. The contradictory
meaning of the concept requires a political science understanding. This problem as a part of the
categorical apparatus of political science, socio-political slang, and security challenges is
analyzed. Interdisciplinary approaches and methods are used. Political dictionaries and encyclopedias,
official documents, materials of popular sites, "ratings" of frequently used words are analyzed. A
retrospective analysis, in particular to Soviet history, made it possible to elucidate certain factors
of widespread deformations in society's understanding of the phenomenon of truth. Post-truth
politics is characterized as the manipulation of basic knowledge of history and politics, as
simplification, strengthening the emotional components of political ideologies. It is a threat to
understanding, effective exchange of political information, political socialization. It is a test of
community literacy and endurance. There aren`t talks about the introduction of a new scientific
concept, but focuses on the responsibility of the intellectual environment to the post-truthful
circumstances of our time.