Граматична характеристика вільного поєднання в структурі простого речення

У дисертації висвітлено специфіку однієї з форм підрядного синтаксичного зв’язку – вільного поєднання. До кваліфікації типів синтаксичного зв’язку та їхніх форм застосовано синтаксичний підхід, з позицій якого переглянуто традиційне розуміння поняття „вільне поєднання”, відкориговано його межі та визначено його статус у системі синтаксичних зв’язків сучасної української мови, обґрунтовано критерії диференціації слабкого керування та вільного поєднання у відмінковому вияві. Описано формальноструктурні моделі конструкцій, між компонентами яких підрядний зв’язок реалізовується у формі вільного поєднання, а також простежено тип семантикосинтаксичних відношень, що встановлюється в цих конструкціях. Особливу увагу приділено аналізові вільного поєднання у відмінковому вияві, з’ясовано потенціал кожного відмінка вільно поєднуватися з синтаксичною домінантою, та схарактеризовано умови, за яких це відбувається. Окреслено ядерну, напів’ядерну, напівпериферійну й периферійну зони функціонування вільного поєднання.

The present paper deals with the actual problem of interpretation of free unit as a form of subordinate syntactic connection in contemporary Ukrainian linguistic. The advantages of the term „free unit” over the term „parataxis” are substantiated. The research of this fact is holding from the position of syntactic approach, according to which it is ought to be guided not by the morphologic expressing of adjunct, but its syntactic position concerning syntactic dominant, qualifying the forms of subordinate connection. Also the semantic factor is being used as an auxiliary. In the light of this approach the traditional understanding of free unit is revised, the boundaries of its widening are corrected and the outcome of one of the most difficult problems in the theory of syntactic connections is suggested. It is the problem of differentiation of a weak government and a free unit in a case manifestation.