Нещодавно в Україні відбувся
ІІІ з’їзд працівників освіти. Як
і кожен учасник, я уважно слухав
настановчий виступ
прем’єр-міністра М. Я. Азарова,
доповідь міністра Д. В. Табачника,
виступи учасників з’їзду та його
гостей. І, звичайно ж, готувався до
власного виступу. На жаль, за
браком часу слова я не отримав.
Між тим, вважаю, що мої пропозиції
можуть зацікавити широку
освітянську громадськість.
З надією на продовження дискусії
пропонує їх у короткому викладі.
