Нещодавно в Україні відбувся ІІІ з’їзд працівників освіти. Як і кожен учасник, я уважно слухав настановчий виступ прем’єр-міністра М. Я. Азарова, доповідь міністра Д. В. Табачника, виступи учасників з’їзду та його гостей. І, звичайно ж, готувався до власного виступу. На жаль, за браком часу слова я не отримав. Між тим, вважаю, що мої пропозиції можуть зацікавити широку освітянську громадськість. З надією на продовження дискусії пропонує їх у короткому викладі.
