Психологічні особливості взаємозв’язку між емпатією та емоційним вигоранням у особистостей дорослого віку

Abstract

У статті представлено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку між емпатією та емоційним вигоранням у дорослих у контексті сучасних соціальних викликів, характерного для українського суспільства в умовах тривалої воєнної агресії, що сприяє психологічному виснаженню. Стаття присвячена визначенню характеру, сили та особливостей зв’язків між рівнем емпатії та емоційним вигоранням (зокрема такими його компонентами, як емоційне виснаження та деперсоналізація). У дослідженні взяли участь 49 респондентів віком від 18 до 75 років, які мали не менше одного року професійного або навчального досвіду. Для діагностики використовувалися опитувальник А. Меграбян, М. Епштейн «Діагностика емпатії» та опитувальник К. Маслач «Професійне вигорання», що містить три шкали: емоційне виснаження, деперсоналізація та професійні досягнення. Кореляційний аналіз із використанням коефіцієнту Спірмена, а також частковий кореляційний аналіз із контролем віку та статі показали присутність статистично значущого зв’язку між емпатією та вигоранням. У результаті проведеного дослідження виявлено значущу кореляцію – негативний зв’язок між емпатією та окремим компонентом емоційного вигорання «емоційне виснаження», який частково зберігається після контролю віку. Вікові відмінності виявлено щодо емпатії, статеві – незначущі. Факторний аналіз методом головних компонент із обертанням за Варімакс-критерієм дозволив виокремити два латентні фактори, серед них окремий фактор «Емоційний ресурс», що об’єднав емпатію та емоційне виснаження у протилежних полюсах. Це свідчить про відносну автономність емпатії щодо проявів вигорання, що дозволяє розглядати емпатію як потенційний буферний чинник, а не наслідок вигорання. Практичне значення полягає у розробці профілактичних програм на основі розвитку емпатійних компетенцій та програм емоційної підтримки фахівців, що працюють у сферах освіти та медицини.The article presents the results of an empirical study of the relationship between empathy and emotional burnout in adults in the context of modern social challenges, which is typical for Ukrainian society in the context of prolonged military aggression, which contributes to psychological exhaustion. The article is focused on determining the nature, strength, and peculiarities of the relationship between the level of empathy and emotional burnout (in particular, its components such as emotional exhaustion and depersonalisation). The study involved 49 respondents aged 18 to 75 with at least one year of professional or educational experience. A. Mehrabian and M. Epstein’s questionnaire “Diagnosis of Empathy” and K. Maslach’s questionnaire “Professional Burnout”, which contain three scales: emotional exhaustion, depersonalisation and professional achievement, were used for diagnostics. Correlation analysis using Spearman's coefficient, as well as partial correlation analysis with controlling for age and gender, showed the presence of a statistically significant relationship between empathy and burnout. The study revealed a significant correlation - a negative relationship between empathy and a separate component of emotional burnout, emotional exhaustion, which partially persists after controlling for age. Age differences were found in empathy, while gender differences were insignificant. Principal component analysis with Varimax rotation allowed us to identify two latent factors, including a separate factor “Emotional resource”, which combined empathy and emotional exhaustion in opposite poles. This indicates the relative autonomy of empathy in relation to burnout manifestations, which allows us to consider empathy as a potential buffering factor rather than a consequence of burnout. The practical significance lies in the development of preventive programmes based on the development of empathic competencies and emotional support programmes for professionals working in the fields of education and medicine.