Особливості зміни рівня напруження систем регуляції ритму серця у військовослужбовців різних підрозділів протягом реабілітації після поранень та тривалої реадаптації функціональних резервів

Представлена стаття присвячена проблемі вивчення особливостей зміни рівня напруження систем регуляції ритму серця у військовослужбовців ССО та ППО з різним рівнем резистентності та станом гіпокінезії протягом реабілітації після поранень та наступної тривалої реадаптації функціональних резервів після повернення в свої підрозділи. Обстежено 40 військовослужбовців по 20 осіб в групах ССО та ППО, які після закінчення основних етапів реабілітації внаслідок поранень, проходили курс реадаптації з використанням розроблених інструкторами з фізкультурно-спортивної реабілітації ЗСУ «стандартних» моделей занять залежно від особливостей військових підрозділів. В процесі дослідження було виявлено, що перед використанням відповідних протоколів з фізичної терапії в період реабілітації після поранень військовослужбовців різних підрозділів, необхідно чітко визначити, використовуючи метод варіабельності серцевого ритму, рівень напруження регуляції ритму серця для розробки чіткого механізму корекції режимів навантаження для посилення вагусного впливу на синусовий вузол серця. Встановлено, що після повернення в свої частини військовослужбовців по закінченню 3-4 місяців медичної реабілітації, лише серед представників підрозділів ССО були виявлені позитивні прояви ефективної довготривалої реалізації запропонованих інструкторами з фізкультурно-спортивної реабілітації в ЗСУ моделей занять з реадаптації функціональних резервів, що вказує на не необхідність більш детальної оцінки рівня резистентності системи організму до навантажень з урахуванням їх нозологій після поранень.

This article is devoted to the study of changes in the level of tension in the heart rhythm regulation systems of Special Operations Forces (SOF) and Air Defense Forces (ADF) personnel with varying levels of resistance and hypokinesia duri.g rehabilitation after injuries and subsequent long-term readaptation of functional reserves after returning to their units. Forty servicemen were examined, 20 in each of the Special Forces and Air Defense Forces groups, who, after completing the main stages of rehabilitation due to injuries, underwent a course of readaptation using “standard” training models developed by physical education and sports rehabilitation instructors of the Armed Forces of Ukraine, depending on the characteristics of the military units. The study found that before using the appropriate physical therapy protocols during the rehabilitation period after injuries to military personnel from different units, it is necessary to clearly determine, using the heart rate variability method, the level of heart rate regulation stress to develop a clear mechanism for correcting exercise regimes to enhance the vagal influence on the sinus node of the heart. It has been established that after returning to their units after 3-4 months of medical rehabilitation, only representatives of the Special Operations Forces showed positive signs of effective long-term implementation of the models of functional reserve readaptation proposed by physical training and sports rehabilitation in the Armed Forces of Ukraine, indicating that there is no need for a more detailed assessment of the body's resistance to stress, taking into account their nosology after injuries.