Інформаційні технології як чинник поетики культури

Abstract

Метою роботи є конкретизація зв’язку сучасних інформаційних технологій з поетикою культури, з урахуванням існуючих теоретичних моделей такого зв’язку, множинності видів і потрактувань самої поетики, структурної складності культурного цілого, а також специфічної та міцно пов’язаної із цифровою культурою ІТ-галузі. Методологія ґрунтується на комплексному культурологічному підході, який включає: загальнонауковий інструментарій системного мислення, аналітико-синтетичного та порівняльно-аналітичного методів, а також герменевтичні процедури в межах поетики культури та культурологічну рефлексію, зокрема, власного досвіду програмування. Наукова новизна полягає в порівнянні поглядів Марка Коекелберга та Вілема Флюссера стосовно моделей зв’язку технологія – поетика, а також у розгляді різних рівнів впливу чинника інформаційних технологій на поетику культури й уведення концептів «поетика ІТ» та «поетика коду». Висновки: 1. Модель Коекелберга (технé-поетика) та модель Флюссера (поетика апаратів/алгоритмів) доповнюють одна одну, відповідаючи різним культурним контекстам, а саме: перша застосовна до ситуацій творчого розроблення (створення, апробації, вдосконалення/модернізації) інформаційних технологій і за умов нерутинного їх використання людиною як культурним суб’єктом, друга – до ситуацій, в яких людина в інформаційній дійсності втрачає свою суб’єктність. 2. Чинник інформаційних технологій впливає на поетику культури на трьох теоретично виокремлених рівнях: (а) на загальнокультурному/системному (вплив на культуру як ціле), де інформаційні технології відіграють роль засобу й структуроутворюючого складника поетики культури сучасності (цифрової культури); (b) на «галузевому» рівні, у поетичній квінтесенції – творчо-мистецькому (на рівні цифрового мистецтва), в якому технології функціонально й за культурним смислом збігаються з поетикою, дорівнюють їй (як за моделлю технé-поетики Коекелберга, так і за моделлю поетики апаратів/ алгоритмів Флюссера); (c) на ІТ-рівні – поетики інформаційних технологій, яка базується на поетиці коду й відбиває риси обох розглянутих моделей технологія – поетика. Отже, в основу поетики цифрової культури доцільно покласти поетику коду, а за провідний культурологічний вимір інформаційних технологій визнати їхній поетичний вимір.The purpose of the article is to specify the connection between modern information technologies (IT) and the poetics of culture, taking into account existing theoretical models of such a connection, the plurality of forms and interpretations of poetics, the structural complexity of culture as an integral system, and the specific interdependence between the IT industry and digital culture. The methodology is based on a comprehensive cultural approach, which includes: general scientific tools of systemic thinking, analytical-synthetic and comparative-analytical methods, as well as hermeneutic procedures within the poetics of culture and culturological reflection, including insights derived from own’s programming practice. The article’s contribution lies in the comparative analysis of Mark Coeckelbergh’s and Vilém Flusser’s models of the technology – poetics nexus, in examining the multilayered impact of IT on cultural poetics, and in introducing the concepts of IT poetics and code poetics. Coeckelbergh’s model (techné-poetics) and Flusser’s model (poetics of apparatuses/algorithms) are not mutually exclusive but complementary, each corresponding to distinct cultural contexts. The former is applicable to processes of creative development (design, testing, refinement, and innovation) and to instances of non-routine technological engagement by the cultural subject, whereas the latter applies to contexts in which subjectivity is diminished or displaced within informational reality. 2. The influence of IT on the poetics of culture can be discerned on three theoretical levels: (a) the systemic-cultural level, where IT functions as both a medium and a structure-forming principle of contemporary (digital) culture; (b) the industry-specific level, particularly in digital art, where technology and poetics converge functionally and semantically – consistent with both Coeckelbergh’s and Flusser’s frameworks; (c) the technological level, encompassing the poetics of IT itself, which rests upon the poetics of code and reflects the interrelation of the two aforementioned models. Accordingly, the poetics of code should be situated within the broader poetics of digital culture as its basis, and the poetic dimension may be regarded as the primary cultural modality and the leading culturological dimension of IT.