Реалізація змісту громадянської освіти у фаховій підготовці майбутніх учителів початкової школи в університетах Королівства Норвегія

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й вирішення наукового завдання щодо з’ясування особливостей реалізації змісту громадянської освіти у фаховій підготовці майбутніх учителів початкової школи в університетах Королівства Норвегія та визначення можливостей імплементації конструктивних ідей норвезького досвіду в українську систему професійної педагогічної освіти. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі вперше: охарактеризовано особливості реалізації громадянської освіти в університетах Королівства Норвегія, які інтегрують ціннісний, змістовий, організаційний, діяльнісний і рефлексивний напрями та забезпечують безперервне формування громадянських компетентностей упродовж 5-річного циклу підготовки вчителів початкової освіти;
здійснено компаративний аналіз норвезької та української моделей громадянської освіти в аспекті нормативної бази, змісту, дидактичних підходів, освітньої автономії здобувачів освіти, організації університетського середовища та специфіки взаємодії з суспільством; уточнено й систематизовано змістові характеристики поняття «громадянська освіта майбутнього вчителя», визначено її як багаторівневий процес формування здатності до свідомої громадянської участі, міжкультурного діалогу, відповідального прийняття рішень та формування демократичної культури в здобувачів початкової освіти;
обґрунтовано концепт демократичного університетського простору як ключової умови реалізації громадянської освіти, що включає партнерську взаємодію викладачів і здобувачів освіти, свободу вибору, участь у внутрішньоуніверситетському управлінні, відкритість до громадських ініціатив та співпрацю з місцевою громадою; виокремлено специфічні норвезькі акценти громадянської освіти, зокрема увагу до прав корінного народу Саамі, політики рівності, механізмів суспільного діалогу, культури довіри та соціальної відповідальності. структуровано ефективні дидактико-методичні стратегії норвезького досвіду, щодо розвитку громадянських компетентностей (проєктно-орієнтоване навчання, моделювання демократичних процесів, дебати, дискусійні платформи тощо). подальшого розвитку набули узагальнення європейських моделей громадянської освіти та визначення місця Королівства Норвегія в загальноєвропейському контексті; обґрунтування можливостей адаптованого впровадження норвезького досвіду в Україні з урахуванням національних викликів, воєнного стану, політики збереження ідентичності та інтеграції української освіти у європейський простір.

The dissertation provides a theoretical generalization and solution to the scientific problem of identifying the specific features of implementing the content of civic education in the professional training of future primary school teachers at universities of the Kingdom of Norway, as well as determining the possibilities for implementing constructive ideas of Norwegian experience in the Ukrainian system of professional pedagogical education. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that the dissertation, for the first time: characterizes the features of civic education implementation in universities of the Kingdom of Norway, which integrate value, content, organisational, activity and reflective components and ensure continuous development of civic competences throughout the 5-year cycle of primary education teacher training;conducts a comparative analysis of Norwegian and Ukrainian models of civic education in terms of regulatory frameworks, content, didactic approaches, educational autonomy of learners, organization of the university environment, and the specifics of interaction with society; clarifies and systematizes the substantive characteristics of the concept «civic education of the future teacher», defining it as a multilevel process of forming the ability for conscious civic participation, intercultural dialogue, responsible decision-making, and the development of democratic culture among primary education learners; substantiates the concept of a democratic university space as a key condition for the implementation of civic education, including partnership interaction between teachers and learners, freedom of choice, participation in internal university governance, openness to civic initiatives, and cooperation with the local community; identifies specific Norwegian emphases in civic education, in particular attention to the rights of the Indigenous Sámi people, equality policies, mechanisms of social dialogue, a culture of trust, and social responsibility;
systematizes effective didactic and methodological strategies of Norwegian experience for the development of civic competencies (project-based learning, modeling of democratic processes, debates, discussion platforms, etc.).
Further development was achieved in generalizing European models of civic education and determining the place of the Kingdom of Norway in the broader European context; substantiating possibilities for the adapted implementation of Norwegian experience in Ukraine, taking into account national challenges, martial law, policies of identity preservation, and the integration of Ukrainian education into the European space.